Матеріал цього розділу відкриває перед вами широкі можливості
для усвідомлення основних рис української ментальності, її значення для самопізнання та успішної реалізації в сучасному суспільстві, важливість правильності життєвого вибору для становлення й ствердження людини.
Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу набути та виявити такі компетенції:
♦ літературну — уміння характеризувати суспільно- культурні умови розвитку літератури 1870—1890 рр., розповідати про життя і творчість І. Нечуя- Левицького, Панаса Мирного; визначати жанри творів «Кайдашева сім'я», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; коментувати проблематику творів; характеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення;
♦ ключові — уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями твору; висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику; застосовувати набуті знання для порівняння творів української та зарубіжної літератур; зіставляти специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; визначати роль і місце української літератури у світовому контексті.
У творах реалізму увага приділяється соціальним темам, а коло основних проблем і конфліктів визначається взаємозв'язками між людиною і суспільством. Перевага надається типовим характерам, у яких повно і правдоподібно відображені риси суспільного життя.
Серед всесвітньо відомих реалістів вирізняються Ч. Діккенс, В. Теккерей, О. де Бальзак, Ґ. Флобер. В українській літературі визнаними майстрами реалістичного слова є І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Карпенко-Карий.
Реалізм — це літературний і мистецький напрям другої половини ХІХ століття з яскраво вираженою настановою на правдиве й точне відображення дійсності у її типових проявах
До основних ознак реалістичного твору належать:
♦ зображення типових явищ дійсності;
♦ увага до громадських процесів та соціальних суперечностей;
♦ змалювання звичайних людей у їхньому повсякденні;
♦ залежність внутрішнього світу героїв від суспільних обставин;
♦ психологічна та соціальна достовірність людських характерів;
♦ точність у відтворенні побутових деталей.
В останній чверті ХІХ століття в реалістичній літературі сформувалась нова течія — натуралізм (від лат. naturalis — природний). Прибічники натуралізму були переконані, що людина не несе повної відповідальності за власне життя, оскільки воно зумовлене спадковістю, інстинктами, соціальним і побутовим оточенням. У своїх художніх пошуках вони прагнули до максимально відстороненого, майже «протокольного» відображення життєвих процесів.
Найбільш послідовно натуралізм виявився у творчості відомого французького письменника Е. Золя. Окремі риси натуралізму наявні у творах українських авторів Панаса Мирного та І. Франка.
Чарлз Діккенс
Вільям Теккерей
Оноре де Бальзак
Ґюстав Флобер
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку, літературну компетентності
1. Дайте короткі відповіді на запитання.
♦ Коли в літературі утвердився реалізм?
♦ До яких тем зверталися реалісти?
♦ Як реалісти осмислювали вплив соціальних обставин на формування особистості людини?
♦ Яких найвідоміших західноєвропейських реалістів ви знаєте?
♦ Які автори представляють український реалізм?
♦ У чому своєрідність натуралізму?
♦ Творам яких українських письменників притаманні риси натуралізму?
2. У зручній для вас формі занотуйте в зошиті ознаки реалізму.
Еміль Золя
ПОЛЮБИТИ «НАЙМЕНШОГО БРАТА»
У другій половині ХІХ століття наша література сприяла вирішенню важливого завдання, проголошеного геніальним Т. Шевченком. Його послання «І мертвим, і живим...» із закликом подолати суспільне роз'єднання й полюбити «найменшого брата» стало ідейним орієнтиром для українських письменників-реалістів.
Не дивно, що на той час теми з народного життя посіли провідні позиції. Література глибоко і всебічно вивчала сільський побут, розкривала взаємини селян з іншими верствами суспільства, осмислювала відносини інтелігенції й народу.
Особливе зацікавлення українських письменників викликали зміни в селянському середовищі, зумовлені скасуванням кріпацтва. Літератори досліджували суспільні процеси, від яких залежали психологія, мораль, побут і майновий стан українського селянства в нових умовах.
Вони висвітлювали ті проблеми, що найдужче хвилювали простих людей.
До найбільш гострих належала масштабна проблема «селянин і земля». Її осмислювали часто й по-різному: у зв'язках із хліборобською працею та достатком, як запоруку бажаного соціального статусу та життєвих перспектив і навіть як основне джерело розбрату між членами однієї родини.
Із цією проблемою тісно поєднувалася інша, що стосувалася наслідків кріпацтва. Письменники-реалісти помітили, що навіть після селянської реформи суспільству ще довго довелось боротися з руйнівними впливами панщини на людську психіку й мораль.
Вечір в Україні (Костянтин Крижицький, 1901)
У зв'язку із цим автори нерідко зверталися до художнього осягнення традиційної проблеми батьків і дітей, зокрема вказували на суттєву розбіжність між поколіннями, сформованими за часів кріпацтва та в по- реформені роки. Важливе питання людини і влади дозволяло краще висвітлити деякі суперечливі моменти сільського життя, тож і воно належало до кола основних літературних пошуків.
Майже всі українські письменники-реалісти тією чи іншою мірою торкалися національного питання: розкривали особливості національного характеру, увиразнювали специфіку українського гумору, відтворювали народні уявлення і стереотипи, значну увагу звертали на побутові й етнографічні деталі.
Коментар фахівця
Народ, праця на його користь, досліди над його життям і слугування його інтересам — усе голосніше бринять в українському письменстві; елемент протесту проти всякого поневолення стає могутнім окликом літератури й надає їй, поруч із художньою вартістю, ще й величезної громадської ваги й інтересу. Репресії стали тут замість того маяка, що не підпускав українських діячів до рифів та мілизни офіціальщини й направляв письменство на вільні й широкі простори протесту проти поневолення.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку, літературну компетентності
1. Яка тема була провідною у творчості українських письменників другої половини ХХ ст.?
2. Які проблеми найбільше цікавили українських письменників-реалістів?
3. Що, на думку історика літератури С. Єфремова, надає українській реалістичній літературі «величезної громадської ваги й інтересу»?
4. На с. 13, 14 і в електронному додатку до підручника подані репродукції картин відомих художників-реалістів. Визначте, які ознаки реалізму як мистецького напряму наявні у представлених творах образотворчого мистецтва.
Готуємося до ЗНО
Опрацювавши статті на с. 12—14, у зручній для вас формі (тексту, плану, схеми, таблиці) занотуйте в зошиті для підготовки до ЗНО матеріал до тем «Реалізм, його основні ознаки», «Особливості українського реалізму другої половини ХІХ століття: теми, проблеми».
На заробітки (Микола Кузнецов, 1882)