Історія створення
Улітку 1908 року М. Коцюбинський відпочивав у селі Кононівці Полтавської губернії (нині Черкащина). Туди його запросив власник місцевого маєтку відомий меценат Є. Чикаленко. Під час відпочинку й виник попередній задум новели. Письменника переповнювали враження, але безпосередню роботу над твором він вирішив відкласти на потім. Тоді в листі до дружини зазначив: «Писати почав та й кинув. Не хочу. Якась така мрачна тема, важка, а тут і так не весело. Лучче буду гуляти, спочивати, читати книгу природи, збирати матеріал. Як зберу, то щось напишу...».
Повернувшись до Чернігова, М. Коцюбинський одразу взявся за роботу. В основу новели поклав особисті враження від літнього відпочинку — не випадково додав промовисте «Присвячую кононівським полям». А вже в листі від 23 вересня 1908 року повідомив редакторові журналу В. Гнатюкові: «Сьогодні скінчив невелику річ для «Вісника», назвав її «Intermezzo». Новела вийшла на початку наступного року в журналі «Літературно-науковий вісник».
Отже, творча робота почалася ще влітку на Полтавщині: тоді виник задум, оформилася тематична основа. Наступний етап — «читання книги природи», фіксація окремих вражень. Нарешті, завершення роботи — у вересні, після повернення до міста, коли з хаотичної мозаїки образів почала складатися загальна картина.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність
У зручній для вас формі занотуйте історію створення та першого друку новели «Intermezzo», висвітливши такі питання:
- коли і де виник задум новели;
- робота над новелою;
- перша публікація твору.
Особливості стилю і жанру
У новелі «Intermezzo» переважають риси імпресіонізму. Цей напрям зародився в малярстві, а потім поширився на інші види мистецтва. Його назва походить від назви картини відомого французького художника Клода Моне «Імпресія (враження). Схід сонця».
Імпресіоністи намагалися не просто зобразити реальність, а передати суб'єктивні враження від неї. Задля цього вони розробили особливу художню техніку. Розкриваючи внутрішній світ, відтворювали немов «потік свідомості»: психічні стани, почуття й переживання своїх героїв.
«Intermezzo» має ознаки новели. Ви пам'ятаєте, що це малий епічний жанр, за обсягом подібний до оповідання, однак відмінний від нього змістовою парадоксальністю, драматизмом та наявністю незвичайної, часто непередбачуваної кінцівки.
М. Коцюбинський написав психологічну новелу, у якій переважає внутрішній, психологічний драматизм. У ній немає властивих реалізму чіткості й визначеності образів — натомість панують хаотичні враження героя. «Intermezzo» дещо нагадує поезію в прозі: новелі теж властиві підвищена емоційність та ліризм.
Автор подав перелік дійових осіб — як у драматичному творі. Першою йде «моя утома». Є також «ниви в червні», «сонце», «три білих вівчарки», «зозуля», «жайворонки», «залізна рука города» та «людське горе».
Відсутність розвиненого сюжету компенсується внутрішнім драматизмом та емоційною спонтанністю. Пливучи за течією своєї втоми, герой новели мимоволі втягується у вир суб'єктивних образів та асоціацій, що залучають його до вищої «драматургії буття».
Читаємо взірці української художньої літератури
Прочитайте новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.
В електронному додатку до підручника на сайті interactive.ranok.com.ua ви знайдете повний текст твору.
Назва та її роль
Назва новели М. Коцюбинського відсилає читачів до музичної термінології. Італійське слово intermezzo позначає невелику інструментальну п'єсу, що виконується між частинами опери. Під час intermezzo слухачі мають можливість перепочити й підготуватися до сприйняття наступної частини складного твору. Обрана автором назва допомагає провести паралель між явищами музики й людським життям. Перебування на лоні природи є важливим «intermezzo» для втомленого й душевно виснаженого героя. Цілюща сила довкілля відновлює в його душі втрачене почуття рівноваги й гармонії зі світом. Маленький епізод дає можливість герою поновити сили й новими очима поглянути на світ і на себе в цьому світі.
Виявляємо літературну компетентність
1. Що означає слово intermezzo в музиці?
2. Чому автор дав таку назву своєму твору?
Виявляємо обізнаність у сфері культури
3. Погляньте на ілюстрацію на с. 130. На ній зображена саме та картина, що дала назву імпресіонізму. Спробуйте дати визначення цьому мистецькому напряму, спираючись лише на свої враження від картини. Запишіть це визначення. Порівняйте його з визначенням імпресіонізму, поданим у словнику.
4. У мережі Інтернет знайдіть інтермецо з опер Ріхарда Штрауса, Джакомо Пуччіні. Яке враження справила на вас музика?
Герой і природа
У характеристиці головного героя дуже мало конкретики. Його особистісний профіль виявляється у внутрішніх монологах, емоційних реакціях та переживаннях. На початку це просто людина в стані глибокої душевної кризи, дуже близька до депресії, нервового зриву.
Можливості героя далі миритися із суспільною дисгармонією майже вичерпані. А люди просто викликають біль і страждання. Вони переслідують його навіть уві сні, уже стали нав'язливими примарами, від яких не вберегтися: «Ти й тут несеш до мене свої страждання? Своє мерзенство? Моє серце не може більше вмістити. Воно повне ущерть. Дай мені спокій...».
У першу ніч поза містом героя переслідують колишні страхи: чи не з'являться ті, кого вже не повернути? «Се ви, що з вас витекла кров в маленьку дірку від солдатської кульки, а се ви... сухі препарати; вас завивали у білі мішки, гойдали на мотузках в повітрі, а потім складали в погано прикриті ями, звідки вас вигрібали собаки... Ви дивитесь на мене з докором — і ваша правда».
Захід сонця в Сен-Шарль. Ераньї (Каміль Піссарро, 1891)
Овини (Микола Бурачек, 1916)
Герой болісно відгукується на трагічні події революції 1905—1907 років. У багатьох її поразка викликала глибоке розчарування. Очевидно, не оминуло це й душу письменника.
Новела розповідає про подолання зневіри й відновлення душевної рівноваги. Епізод із життя героя — це справді лише intermezzo, нетривала перерва в щоденному змаганні. Вона дає змогу повернути втрачені сили.
Не випадково образи природи потрапляють до кола «дійових осіб». Вони деколи набувають символічного значення: ниви асоціюються з життєдайною енергією, сонце символізує вічність, вселяє надію, жайворонки викликають у душі піднесення, натхнення. Велична, одухотворена природа, з якою герой ніби поєднується у єдине ціле, загоює душевні рани та повертає його до повноцінного життя й боротьби.
Виявляємо літературну компетентність
1. Схарактеризуйте образ героя на початку твору. Чому герой залишає місто?
2. Розкажіть про зміни, що відбуваються з героєм упродовж дії твору. Яку роль у цьому відіграє природа?
3. Чому образи природи автор виніс до переліку «дійових осіб»?
Художня організація
У новелі можна виділити три основні частини, що відображають душевні зміни.
У першій частині герой пригнічений і розчарований. Його втомили люди з їхніми скаргами й проблемами. Він, знервований і душевно спустошений, рятується втечею. Залізниця — «залізна рука города» — допроваджує героя у світ, де безоглядно панує природа.
Друга частина — докладна й психологічно переконлива історія душевного очищення й оздоровлення. Сонце, ниви, білі вівчарки, зозуля й жайворонки. Тиша, спокій і гармонія. У пам'яті героя губляться, кудись далеко відступають метушливе місто та люди. Майже повне занурення у світ природи зцілює, повертає інтерес до життя.
Контрастують не лише картини метушливого міста й спокійного плину природного життя. Докорінно змінюється й настрій — замість депресії поступово приходить заспокоєння й душевне зцілення. Похмуре й тісне урбаністичне довкілля змінюється на яскраві й безмежні сільські пейзажі. Замість безбарвних міських обрисів навколо панують зелений, блакитний і золотий кольори. Замість нагромадження хаотичних звуків міста лунає тихий ритм природи, «як живчик вічності». А головне, що в цьому безкрайому зеленому просторі «сліди людини затерті й закриті».
Третя, завершальна частина — це водночас і кульмінація всієї «драми». Відбувається нарешті випадкова зустріч героя з людиною, простим селянином. Герой відчуває в собі поновлену здатність реагувати на чужий біль: «Прощайте. Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».
Мовлення в новелі організоване у вигляді внутрішніх монологів героя. У них розкриваються його думки, переживання, емоції. Місто, люди, природа — усе передається через суб'єктивне сприйняття однієї людини. Цей суб'єктивізм досягається майстерно дібраними художніми засобами. Автор використав цікаві ускладнені метафори, що точно характеризують ситуацію, у якій опинився герой. Наприклад, залізна рука города, тобто залізниця: цей образ указує на владу міста, від якого втікає людина, та посилює важливий для розкриття авторського задуму контраст між природою та здобутками цивілізації («город знов простяг до мене свою залізну руку на зелені ниви»).
Музикальну образність новели збагачує образ струн людської душі. Людина, її душа уподібнюється до струнного інструмента. Життєдайна природа «налаштувала» душевні струни героя: «Вони ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягаються знову».
Міський пейзаж. Київ. (Олександр Богомазов, 1913)
Виявляємо літературну компетентність
1. На які настроєві частини поділяється новела?
2. Що переживає герой у фіналі твору?
3. З якою художньою метою автор використав прийом контрасту?
4. Яку роль у творі відіграють внутрішні монологи?
5. З яким музичним образом порівнюється душа людини?
6. Знайдіть і перегляньте відео-лекцію про новелу «Intermezzo». Занотуйте основні тези, які доводить авторка лекції. З якими тезами ви погоджуєтеся?