«Нормальні діти»: античність – колиска європейської культури
Гомер: «супертекст» античності
ВІД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ДО ВІДРОДЖЕННЯ. ДАНТЕ АЛІГ'ЄРІ«Любов, що водить сонце й зорні стелі»
«Мов геометр, який старанно брався за вимір площ і ліній колових...»
ГУМАНІЗМ І ГУМАНІСТИРенесанс в Англії: здобутки і представники. «Шекспірівське питання»
Чому «любов, що водить сонце й зорні стелі», не врятувала Гамлета?
Ернст Теодор Амадей Гофман: свій серед чужих, чужий серед своїх
Микола Гоголь: українець у світовій літературі
ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИ ПИШУТЬ І ЧИТАЮТЬ ВІРШІ?Лірика за доби психологічного роману
Федір Тютчев: послідовний романтик чи передчасний символіст?
Афанасій Фет: «Що співатиму - не знаю...»
Волт Вітмен: звідки беруться генії
НА ЗОРІ РЕАЛІЗМУСтендаль: «спостерігач людських сердець»
Жіночі образи в романі «Червоне і чорне», або Виховання любов'ю
Жульєн Сорель: «Нещасний, який вступив у єдиноборство з усім суспільством»
НА ВЕРШИНАХ ПСИХОЛОГІЧНОГО РОМАНУГюстав Флобер: портрет молодої людини середини ХІХ ст.
Реалізм Флобера, або «Хіба ж мужчина не повинен знати всього?..»
ЖИТТЯ ЯК ДЗЕРКАЛО ЛІТЕРАТУРИФедір Достоєвський: новий, але не Гоголь
«Злочин і кара», або Метелики і свічки
«НАМ НЕОБХІДНА ДУХОВНІСТЬ У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ...»Оскар Уайльд: «Глядача, а не життя - ось що, власне, відображає мистецтво»
Чим ризикують читачі, розкриваючи символи
ВІД РОМАНТИЗМУ ДО СИМВОЛІЗМУШарль Бодлер: альбатрос на палубі
ІМПРЕСІОНІЗМ І СИМВОЛІЗМПоль Верлен: зловлена миттєвість
«НОВА ДРАМА»Моріс Метерлінк: два способи бачити зоряне небо
«БІБЛІОТЕКИ - ЦЕ СВОБОДА»На шляху від сучасника до класика
Ромен Гарі: «Довести свою літературну творчість до щасливого кінця»
Тумас Транстремер: чи можливий «свіжий погляд на реальність»
Ніл Гейман: від чого залежить наше майбутнє
Йоанна Ягелло: «Самому жити дуже важко»