Зарубіжна література (рівень стандарту). Підручник. 11 клас. Кадоб’янська Н. М.

5.3 Німецькомовна поезія. Пауль Целан (1920—1970)

Пам’ять і забуття — стрижнева вісь творчості Пауля Целана. Ця пам’ять була важким хрестом, що його ніс поет крізь роки літературної творчості. Деякі його вірші стали «знаменням XX століття», насамперед це стосується «Фуги смерті». Зашифровані образи, метафоричні ланцюги, смислова багатошаровість, асоціації — усе це створює «безодні» підтексту, наділяє його поезію здатністю навіювати певний емоційний стан, впливати на інтелект і півсвідомість читачів.

5.3.1 Життя і творчість Пауля Целана

Пауль Целан (справжнє ім’я — Пауль Лео Анчель) народився 23 листопада 1920 року в місті Чернівці (Буковина), яке входило тоді до королівської Румунії, у родині німецькомовних євреїв румунського підданства. Його батько був небагатим комерсантом.

Мати Пауля дуже любила читати і прищепила синові любов до літератури. Пауль навчався в кількох школах — єврейській «народній школі», німецькій, а також українській та румунській гімназіях. Він був дуже здібним хлопчиком у вивченні мов, але рідною завжди вважав німецьку.

В юності поет захоплювався ідеями марксизму та анархізму. Його літературні уподобання сформувалися під впливом творчості Рільке.

За бажанням батьків Пауль вступив на медичний факультет у Турі, що у Франції. Але медицина мало цікавила його, і він приділяв майже весь свій час читанню книжок.

У 1939 році Пауль повернувся додому на канікули. Це літо змінило його життя назавжди — адже почалася Друга світова війна. Оскільки Німеччина напала на Польщу то шлях до Франції виявився закритий. Целан вирішує вступати до Чернівецького університету на факультет романістики.

У липні 1940 року в Буковину увійшла Червона армія. Пауль отримав радянське громадянство. Він намагався пристосуватися до нових умов життя: вивчав російську мову і працював перекладачем.

Коли Німеччина напала на Радянський Союз, сім’я Целана потрапила до єврейського гетто. Початок наступного року ознаменувався трагедією в житті Пауля — його батьків відправили до концтабору, де батько помер від тифу, а матір застрелив німецький офіцер. Сам Пауль Целан потрапив до румунського трудового табору на примусові дорожні роботи, де, незважаючи на страшні умови, залишився в живих.

На початку 1945 року Целан відновив румунське підданство. Пауль працював у видавництві «Російська книга» у Бухаресті, перекладав румунською російську прозу, писав власні вірші. Саме тут у 1947 році в авангардистському журналі «Агора» було надруковано три вірші, підписані новим, нікому ще невідомим прізвищем — Целан.

У тому ж році журнал «Contemporanul» надрукував «Фугу смерті» в перекладі румунською мовою під назвою «Tangoul Mortii» («Танго смерті»).

У 1947 році поет доклав зусиль і перебрався до Австрії. Як нащадок громадян Австрії та жертва Голокосту, Целан отримав австрійське громадянство. У Відні в нього вперше з’явилися друзі й однодумці: молода літераторка Інгеборг Бахман, художник-сюрреаліст Едгар Жене, видавець журналу «План» Отто Базиль, які фінансово допомогли Целану видати його першу книгу віршів «Пісок з урн» (1948).

Пауль Целан

Пам’ятник Паулю Целану в Чернівцях

Німецьке написання свого прізвища, «Ant-schel», Пауль переробив у псевдонім Zelan (помінявши місцями склади), але пізніше писав його на французький лад — Celan.

У 1948 році письменник переїхав до Парижа, де і жив до кінця життя. У Парижі поет оселився в будинку франко-німецького поета Івана Голля і вивчав германістику та мовознавство в Сорбонні.

Пауль Целан із дружиною Жизель Лестранж. 1960-ті рр.

У 1951 році Пауль Целан одружився із французькою художницею Жизель Лестранж. Наступного року з’явилася перша збірка поезій Целана, видана у Франції, «Мак і пам’ять» — елегійний цикл, присвячений пам’яті загиблих.

1955 рік знаменується двома важливими подіями в житті поета: народженням сина Еріка і виходом нової збірки поезій «Від порога до порога». У 1959 році Целан став доцентом Сорбонни.

У своїй творчості Пауль Целан робив наголос на темі єврейства, продовжуючи писати німецькою мовою. Завдяки літературній і перекладацькій діяльності поет отримав багато літературних премій. Серед його нагород, зокрема, найвища німецька літературна премія імені Георга Бюхнера.

Однак потрясіння часів війни, тягар пережитого, начебто залишений у минулому, позначилися на здоров’ї Целана. Поет не знаходив сил і слів для адекватного вираження того відчаю, що переповнював його душу. Увечері 20 квітня 1970 року Пауль Целан покінчив життя самогубством, кинувшись із паризького мосту Мірабо в Сену.

Українською мовою вірші Пауля Целана перекладали Микола Бажан, Василь Стус, Петро Рихло, Мойсей Фішбейн, Леонід Череватенко та Сергій Жадан.

1. Розкрийте, які обставини вплинули на формування поетичного таланту Пауля Целана.

2. Назвіть головні теми лірики поета.

3. Простежте, як у долі Целана відбилися буремні історичні події середини ХХ століття в Європі.

4. Проаналізуйте, чому Целан обрав для проживання Париж.

5. Поясніть, чи можна назвати самогубство поета «уповільненим геноцидом».

5.3.2 «Фуга смерті» — один із найвідоміших творів про Голокост

Фуга — послідовне повторення однієї музичної теми кількома голосами.

Найбільш відомий вірш Целана — «Фуга смерті» — вражає моторошною реальністю. Присвячена темі Голокосту, «Фуга смерті» поєднує в собі кілька ліричних жанрів.

«Фугу смерті» написано верлібром. Тема Освенціму; тема особистої та суспільної трагедії; тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарити; тема рівноправності і рівноцінності німців і євреїв; тема смерті і пам’яті — постійно повторюються в поезії.

Написавши «Фугу смерті», Целан заперечив тезу німецького філософа Теодора Адорно: «Писати вірші після Освенціму — це варварство». Та жах Голокосту поет намагався виразити через недомовки, умовчування — аж до повного оніміння.

В основі твору закладено антитезу: протиставлення «нас» і «одного чоловіка». Автор використовує уособлення: «Ми» — євреї, «Один чоловік» — ворог, що приручає змій, собак і намагається підкорити людей. Образи «Фуги смерті» не стільки пробуджують до роздумів, скільки впливають на емоції.

Жанр «Фуги смерті» важко піддається визначенню, адже вона має в собі риси елегії і балади, плачу, лірики, ритуального танцю, документального репортажу.

Вірш тематично розділений на строфи. У ньому 36 рядків і чотири частини: дев’ять віршів в першій строфі, шість і три вірші в наступних двох, вірші п’ять і три в четвертій і п’ятій строфі, вісім віршів шостої строфи та фінальний куплет.

Кожен розділ починається з лейтмотиву «Чорне молоко світання» (тут і далі переклад Миколи Бажана). Поема не має розділових знаків. Характерним для вірша, як і для музичної фуги, є використання багатослівних повторюваних мотивів і парадоксальних виразів, які натякають на історичні події, не називаючи їх конкретно.

Целан не перший намагався зобразити жахливі події поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, а й видів мистецтва. Головний колір зображення у нього — сірий, навіть чорний — як попіл, як фашистська уніформа, нацистська свастика.

Ключова метафора поеми — «Чорне молоко світання» — це оксюморон. У той час як іменник «молоко» сприймається позитивно й асоціюється із природою, дитинством, життям, прикметник «чорний» скасовує це значення і вказує на зовсім протилежне. Молоко тут не дає життя, а забирає — «молоко смерті». Епітет «ранній» позначає не пору дня, а невизначену зону між життям і смертю. На жахливу реальність Освенціму вказує й повторювана метафора «могила в повітрі», у якій буде «лежати не тісно». В уяві читача постають стовпчики диму, що піднімалися в небо над печами крематоріїв й несли з собою попіл невинно убієнних жертв геноциду.

Але той, хто керує цією примхливою сценічною постановкою смерті, — не просто демонічний образ зла. Він наче людина, він дивиться на небо і любить музику. Він сентиментальний, він «пише коли темніє в Німеччині» листи до своєї коханої Маргарет.

Цитата «бо смерть — це з Німеччини майстер» увійшла у німецьку мову як сталий вислів.

Франц Пфорр. Марія і Суламіф. 1811 р.

Ця незбагненна суміш романтики й жорстокості, ця протиприродна, збочена естетизація процесу вбивства в поєднанні із прагненням у всьому досконалості, описані скупо й простими словами, справляють апокаліптичне враження.

Поет асоціює себе з «ми», це його народ приречений на загибель невідомо за що. І водночас його мовою, якою писали вірші Гете, Шиллер, Гейне, якою пише й він, віддає свої накази «з Німеччини майстер». У «Фузі смерті» «болюча, німецька рима» стала фатальною.

Україна і світ

Біблійний масштаб здійснюваного зла, відтвореного у «Фузі смерті» Пауля Целана, викликає паралелі із творами української літератури про Голодомор — романами Василя Барки «Жовтий князь» і Уласа Самчука «Марія».

Музику до «Фуги смерті» написала сучасна ізраїльська композиторка Анна Сегал, використавши для посилення та підкреслення глибини емоційного сприйняття твору нестандартні сучасні звукозображальні засоби, серед яких і звучання оригінального запису голосу самого Пауля Целана німецькою мовою під час живого виконання хору та оркестру.

Література і культура

У «Фузі смерті» прочитується своєрідна трансформація біблійних образів і мотивів. У Біблії можна найти мотиви молока, пиття і танцю. До старозаповітної «Пісні пісень», пісні кохання, відсилає ім’я Суламіф. Та золото, яке в «Пісні пісень» характеризує Соломона й Суламіф, тепер належить Маргариті. А біблійні мотиви трансформуються в картину масової загибелі: «молоко буде чорніти», волосся «ставати попелястим», а танок — це «танець смерті». Зміна мотивів призводить до зміни жанру: пісня любові перетворюється на реквієм.

Алегорична жіноча пара Марія і Суламіф відсилає до давньої християнської традиції зіставлення й опозиції «ідеальних наречених» Старого та Нового Заповітів. Целан замінив постать новозаповітної Марії німецьким «ідеальним образом» золотисто-рудої дівчини.

Постійне повторення приспіву посилюють страждання, поки в останніх двох віршах поет не зіставить злочинців і жертв, Маргарет і Суламіф. «Твоє золотисте волосся Маргарет / твоє попелясте волосся Суламіф». Але це не біблійна наречена, чиє волосся подібне пурпуровим королівським шатам; «попелясте волосся» Суламіф є картиною єврейських жертв Голокосту під владою нацистів.

Українською мовою вірш «Фуга смерті» переклали Микола Бажан, Василь Стус, Петро Рихло, Мойсей Фішбейн та Леонід Череватенко.

ФУГА СМЕРТІ

Чорне молоко світання ми п’ємо його надвечір

ми п’ємо його опівдні і зранку ми п’ємо його вночі

ми п’ємо і п’ємо

ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито

він пише це й з хати виходить і зорі блищать

і свистить він на псів

свистить на євреїв своїх і велить копати могилу в землі

і грати до танцю наказує нам

Чорне молоко світання тебе ми п’ємо вночі

ми п’ємо тебе зранку й опівдні ми п’ємо тебе надвечір

ми п’ємо і п’ємо

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста

коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф ми копаєм могилу в повітрі

де буде лежати не тісно

Він гукає глибше рийте землю ви перші ви другі

співайте і грайте він хапається заліза в кобурі він хитається

очі в нього блакитні глибше лопатами рийте ви перші ви другі

грайте далі до танцю Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі

ми п’ємо тебе опівдні і зранку ми п’ємо тебе надвечір

ми п’ємо і п’ємо

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф він зі зміями грає

Він гукає солодше грайте смерті бо смерть

це з Німеччини майстер

Він гукає темніше торкайтеся скрипок ви злинете димом в повітря

для вас є могила у хмарах де буде лежати не тісно

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі

ми п’ємо тебе опівдні смерть це з Німеччини майстер

ми п’ємо тебе зранку й надвечір ми п’ємо і п’ємо

Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні

він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

Він нацьковує своїх псів на нас він дарує нам могилу в повітрі

він зі зміями грає і марить смерть це з Німеччини майстер

твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф

Переклад Миколи Бажана

1. Розкрийте смисл назви поезії Пауля Целана «Фуга смерті».

2. Простежте, у яких метафорах твору розкривається стан свідомості, шокованої трагедією війни та Голокосту.

3. Розгляньте, якими художніми засобами малює поет образ коменданта табору. На чому він наголошує?

4. Поміркуйте, які проблеми порушено у «Фузі смерті».

Послухайте «Фугу смерті» Пауля Целана у виконанні Вадима Василенка. Поділіться своїми враженнями від почутого.

Бертольт Брехт — німецький драматург, реформатор театру, автор теорії «епічного театру». Героїня драми-перестороги Брехта «Матінка Кураж та її діти» — Анна Фірлінґ на прізвисько Кураж — маркітантка, вона продає солдатам продукти та дрібний крам. Для Матінки Кураж війна давно стала годувальницею. Та вона мимоволі стала причиною загибелі власних дітей: адже під час війни неможливе нормальне існування. Платою за війну стає людське життя.

Провідна тема прози німецького письменника Генріха Белля — Друга світова війна і зруйнований нею світ. Маленьке оповідання Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» про долю покаліченого молодого солдата, який був на війні всього лише три місяці, пронизане величезним антивоєнним пафосом. У ньому йдеться про заперечення не лише фашизму, а й будь-якої війни.

Найбільш відомий вірш німецькомовного поета Пауля Целана — «Фуга смерті». Присвячена темі Голокосту, «Фуга смерті» — вражає моторошною реальністю. Зашифровані образи, метафоричні ланцюги, смислова багатошаровість, несподівані асоціації — все це створює жахливу картину буднів Освенціму, увічнює пам’ять про трагедію єврейського народу. Q

Ключові слова:

«епічний театр», пісня-зонґ, війна, жертви війни, фуга, смерть.