Зарубіжна література (рівень стандарту). Підручник. 11 клас. Кадоб’янська Н. М.

7.2 Література постмодернізму

Постмодернізм — це складний і багатомірний рух сучасної думки, її своєрідна реакція на зміни у світовій цивілізації.

На думку постмодерністів, у сучасну епоху все відносне: немає істини, немає реальності, бо її успішно замінює віртуальна реальність. Немає нічого з того, що завзято критикували у попередні часи. Постмодернізму залишилося одне — використовувати здобутки попередніх культур або насміхатися з них.

7.2.1 Постмодернізм — одне із найяскравіших літературних явищ останніх десятиліть ХХ — початку ХХІ ст.

Друга світова війна стала причиною серйозного перегляду світоглядних засад західної цивілізації. Війна була не тільки зіткненням держав, а й зіткненням ідей, кожна з яких обіцяла зробити світ ідеальним, а натомість принесла ріки крові. Звідси походить зневіра людства у можливості будь-якої ідеї зробити світ кращим.

Цей період в історії світу визначають як епоху постмодернізму.

Постмодернізм — широка культурна течія, що включає філософію, естетику, літературу, мистецтво, гуманітарні науки. З одного боку, постмодернізм виник внаслідок розчарування в модерністських ідеях розвитку цивілізації, ідеалах класичної культури та гуманізму, з іншого, — як намагання скористатись усім попереднім досвідом у культурі, включити його в широку палітру сучасного життя.

Теорія літератури

Постмодернізм (лат. past — префікс, що означає наступність; фр. Moderne — сучасний, найновіший) — загальна назва окреслених у другій половині ХХ ст. тенденцій у мистецтві, головними рисами яких є показ зруйнованої свідомості, деформованої дійсності, задушливої атмосфери епохи.

З’явившись у 1917 році, термін поширився наприкінці 60-х спершу в архітектурі для означення стильових течій, спрямованих проти безликої стандартизації та техніцизму, а невдовзі — у літературі та живописі.

Постмодернізм зруйнував колишні естетичні табу, стер різницю між «високим і низьким», звично прекрасним і звично потворним.

Постмодернізм збагатив мову мистецтва, зробив артефакти яскравими, захопливими, зрозумілими для всіх.

Пам'ятка архітектури постмодернізму — Танцюючий будинок у Празі (Чехія)

Колаж інтернет-речей

Інсталяція в театральному мистецтві

Колаж — технічний прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо.

Інсталяція — художня техніка, яка використовує тривимірні об’єкти, призначені для зміни сприйняття простору людиною.

У літературі пастиш найчастіше це продовження або інакша сюжетна версія первинного (авторського) твору, що зберігає авторський стиль, персонажів, антураж, час дії тощо.

Думки вчених про початок постмодернізму в літературі розділилися. Одні вважають першим по- стмодерністським твором роман Джеймса Джойса «Поминки по Фіннегану» (1939), інші — попередній його роман «Улісс», треті вважають, що постмодернізм — це не «фіксоване хронологічне явище», а духовний стан, тому «у будь-якій добі є власний постмодернізм» (Умберто Еко), четверті взагалі висловлюються про постмодернізм як про «одну з інтелектуальних фікцій нашого часу» (Юрій Андрухович).

У 60-70-ті роки ХХ ст. постмодернізм охоплює різні національні літератури, а у 80-ті він став домінуючим напрямом сучасної літератури і культури.

Найхарактернішим представником сучасної постмодерністської філософської думки є всесвітньо відомий італійський учений Умберто Еко. У його бестселерах «Ім’я рози», «Маятник Фуко» та інших органічно поєднуються філософський підтекст, пародійний аналіз культурної плутанини сучасної свідомості, іронічне осмислення минулого та попередження про небезпеку розумової деградації.

Деякі твори постмодернізму перетворюються на книги-цитати. Так, роман французького письменника Жака Ріве «Панночки з А.» являє собою збірку 750 цитат 408 авторів.

Із постмодерністським цитатним мисленням пов’язане поняття інтертекстуальності — побудови твору з цитат із інших текстів. Французька дослідниця Юлія Крістєва писала: «Будь-який текст будується як мозаїка цитацій, будь-який текст є продуктом всотування і трансформації якогось іншого тексту». 

7.2.2 Постмодерністське мистецтво: елітарна та масова культура

У мистецтві постмодернізму яскраво окреслилися два напрями: масова та елітарна культури. Це сталося тому, що митці почали поєднувати традиційні художні засоби вираження з новими технічними засобами творчості (фотографія, кінематограф, відеозапис, електронні звуко-, світло- і кольоротехніка).

«Масова» культура («популярна культура», «індустрія розваг», «комерційна культура») на відміну від «високої» «елітарної» культури, орієнтованої на мислячу людину, свідомо орієнтується на «середній» рівень масових споживачів. Головним каналом поширення масової культури є сучасні засоби комунікативної техніки (книгодрукування, преса, радіо, телебачення, кіно, відео- та звукозаписи). Маскульт створюють спеціалісти (менеджери, письменники, режисери, сценаристи, композитори, співаки, актори та інші), якість творчості яких визначається лише одним критерієм — комерційним успіхом.

Обкладинка першого видання роману Джона Фаулза «Маг»

Визначальні риси масової літератури — доступність, легкість сприйняття, стриманість, розважальність. Вона є джерелом норм та зразків повсякденної поведінки, засобом масової психотерапії, що виконує в суспільстві складні функції адаптації людей до соціокультурних змін.

У другій половині ХХ століття «законодавцем моди» в маскульті стали Сполучені Штати Америки, які зосередили потужні фінансові й технічні ресурси в галузі поп-культури. Процес поширення масової культури навіть позначають терміном «американізація культури».

Елітарна культура складна, серйозна, вишукана, має новаторський характер. Елітарні твори вирізняються інтелектуальною та естетичною ускладненістю, багатим підтекстом та зашифрованою образністю. Суттєву роль у них відіграють літературний і культурний контексти. Такі твори потребують активного, освіченого і розвиненого читача, який би у процесі знайомства з текстом залучався до «співавторства».

Елітарна література розрахована на витонченого й інтелектуального читача, який має певний рівень внутрішньої культури та освіти, орієнтується в літературному процесі, здатного зрозуміти й оцінити майстерність митців, віртуозність їх художнього пошуку. У цих творах порушуються філософські та загальнолюдські проблеми. Шанувальник такої літератури переймається особистісним розвитком та прагне долучитися до ствердження принципів та ідеалів гуманізму як головних критеріїв оцінки всього, що відбувається в людині і у світі.

Україна і світ

Постмодернізм у сучасній українській літературі виявляється у творчості Юрія Андруховича, Юрія Іздрика, Любка Дереша, Олеся Ульяненка, Сергія Процюка, В’ячеслава Медведя, Оксани Забужко, Юрія Винничука та інших.

1. Поясніть умови появи постмодернізму в країнах Західної та Східної Європи.

2. Назвіть та поясніть головні ознаки постмодерністських творів мистецтва.

3. Розгляньте ілюстрації до статті підручника і обґрунтуйте, які з них викликали ваше особливе зацікавлення.

4. Розкрийте поняття інтертекстуальність.

5. Поміркуйте, з якою метою представники постмодернізму використовують різні естетичні прийоми.

6. Укладіть колаж «Постмодернізм у мистецтві».