Літературний багаж. Пригадайте, у яких міфологічних і літературних образах втілився героїчний ідеал Еллади.
Свого часу розвиток античного суспільства визначали міста-держави Афіни й Спарта. І якщо Афіни стали визнаним центром культури, то Спарта дала світові такі поняття, як «лаконічність», «дисципліна», «ідеальна держава», «військова солідарність», а також виховала чимало талановитих правителів і полководців, які щиро переймалися долею батьківщини.
Та чи ж можуть не надихати поетів подвиги воїнів, які не відступили під натиском численних супротивників і героїчно загинули, піднімаючи співвітчизників на боротьбу за свободу?
Хіба не варта поетичних рядків відповідь спартанців ворогам, незліченні полчища яких «випивають річки, а стріли затьмарюють сонце»:
«Тим краще - значить, битимемося в тіні!»?
Одним зі співців звитяги, свободи й відданості вітчизні став класик античної літератури Тіртей.
Розповіді давніх греків про перших поетів згодом обросли вигадками, перетворивши реальних людей на легендарні постаті. Так сталося і з Тіртеєм. Перекази свідчать, що Спарта тоді вела чергову війну, але здолати ворога не могла. За порадою дельфійського оракула1 спартанці звернулися до Афін з проханням призначити полководця для їхнього війська. Афіняни, які недолюблювали спартанців за надмірну, на їхній погляд, дисциплінованість і войовничість, вирішили поглузувати й відрядили на допомогу кульгавого вчителя Тіртея. Однак він виявився талановитим поетом і під час вирішальної битви почав декламувати вірші про ратні подвиги та воїнську честь. Своїми творами співець підняв бойовий дух спартанців, завдяки чому вони здобули довгоочікувану перемогу. Відтак Тіртей залишився жити в Спарті, став її почесним громадянином, а суворі воїни почали шанувати поезію.
1 Оракул - у давніх греків і деяких інших народів - пророцтво як один із засобів спілкування людини з богами. Виголошували й тлумачили пророцтва здебільшого жерці при храмах богів. Місця, де виголошували пророцтва, також називалися оракулами. Найславетнішим еллінським оракулом був Дельфійський.
Проте ця оповідка малоймовірна. У Спарті ніколи не призначили б полководцем іноземця, а з фізичною вадою і поготів, оскільки це суперечило закону. Правдивішими видаються перекази, що вказують на спартанське походження Тіртея. На користь цієї версії - і творчість поета, адже наскрізним образом у ній виступає ідеальний захисник вітчизни. Низка творів Тіртея, об’єднаних назвою «Поради», навчають юнаків мистецтва бою, що свідчить про воєнний досвід поета. А елегії «Благозаконність» порушують проблеми справедливості спартанських законів, тож, напевне, поет брав активну участь у державному житті міста.
Твори Тіртея належать до декламаційної лірики. Це - сповнені високих почуттів елегії воєнної тематики, які зміцнювали моральний дух співвітчизників поета, закликали до мужності й хоробрості.
Відома багатьом поколінням елегія «Добре вмирати тому...» є втіленням провідних мотивів творчості Тіртея, а саме: вірності громадянському обов’язку й особистої відповідальності. У вірші змальовано два типи поведінки, можливі під час війни: або битися за вітчизну до останнього подиху, або ганебно втекти з поля бою, рятуючи своє життя. Елегію адресовано молодим воїнам, але передусім автор висловлює в ній власну життєву позицію.
Елегії Тіртея мають характерну композицію: на початку визначено тему, яка потім розвивається, фінальний заклик спонукає до дії. Вірші давньогрецького поета - лаконічні, прості для сприйняття, виразні за лексикою, що цілком відповідає ідеалам спартанського суспільства.
За героїчною тематикою елегії Тіртея близькі до гомерівського епосу. Те саме стосується й форми, адже перший вірш елегійного дистиха - поважний, плинний гекзаметр, тимчасом як другий, п’ятистопний, рядок надає йому виразності й ритму. Однак на відміну від героїв Гомера, які уособлюють честь і славу, ліричний герой Тіртея - насамперед свідомий громадянин, який державні інтереси ставить вище за особисті, навіть коли йдеться про власне життя.
Твори поета-патріота здобули визнання в усій Греції, та особливо цінували їх у Спарті. Там елегії Тіртея співали перед битвами й вивчали в школах, вважаючи зразком гідного служіння батьківщині.
Перевірте себе
1. Що ви знаєте про життя Тіртея?
2. Яке громадянство - афінське чи спартанське - найімовірніше мав поет? Відповідь поясніть.
3. Сформулюйте основну тему творчості Тіртея.
4. Чому елегії Тіртея зажили найбільшої популярності серед спартанців?
Перед читанням. Читаючи елегію Тіртея, зверніть увагу, які звичаї спартанців відтворив у ній автор.
* * *
Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,
Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.
Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі
Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,
З матір’ю милою, з батьком старим на чужині блукати,
Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.
Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,
Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.
Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє,
Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.
Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи
Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю, -
Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.
В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.
О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,
Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.
Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,
Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.
Віком похилих, у кого слабкі вже коліна, ніколи
Не покидайте старих, з битви утікши самі.
Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних
Воїн поляже старий, в перших упавши рядах, -
Голову білу безсило схиляючи, сивобородий,
Дух свій відважний віддасть, лежачи долі в пилу,
Рану криваву свою не забувши руками закрити, -
Страшно дивитись на це, соромно бачить очам
Тіло старе без одежі!1
А от юнакові - все личить,
Поки ще днів молодих не осипається цвіт.
Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він -
Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.
Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,
В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.
Переклад Г. Кочура
1 За звичаєм переможець забирав обладунок убитого ним ворога.
Літературний практикум
1. Як прочитана вами елегія Тіртея могла вплинути на бойовий дух спартанців? Поясніть свою відповідь.
2. Які дві долі протиставлено у вірші «Добре вмирати тому...»? Сформулюйте позицію автора твору. Обґрунтуйте відповідь цитатами.
3. З яким закликом звертається ліричний герой елегії до молоді? У чому актуальність такого звернення?
4. Порівняйте ліричного героя Тіртея з Ахіллом і Гектором. Що їх споріднює? Чим вони відрізняються?
5. Доведіть, що прочитаний твір є елегією. Назвіть характерні ознаки античної елегії, посилаючись на текст Тіртея.
6. Чи згодні ви з думками Тіртея, викладеними у вірші «Добре вмирати тому...»? Які з них можна винести на дискусію? Відповідь обґрунтуйте.
7. За допомогою яких художніх засобів у перекладі елегії схарактеризовано психологічний стан воїна-громадянина й утікача?