Чи помилився Бальзак?
Подорож О. де Бальзака в Україну час від часу збуджує творчу уяву наших митців. Так, у 60-ті роки XX ст. письменник Натан Рибак написав роман «Помилка Оноре де Бальзака», а потім і однойменний кіносценарій, за яким 1968 р. на Київській кіностудії імені Олександра Довженка режисер Тимофій Левчук зняв фільм. Протягом наступного року стрічка «Помилка Оноре де Бальзака» стала відомою в усьому СРСР і здобула неабияку популярність.
Ролі Евеліни Ганської та Бальзака виконали знамениті радянські актори Руфіна Нифонтова й Віктор Хохряков. За версією кінематографістів, французький митець приїздить в Україну попри численні застереження. Друзі, зокрема В. Гюго, вважають, що йому зашкодить зв’язок з Евеліною. Однак ніщо не може зупинити Бальзака: він їде, аби повінчатися з коханою...
Кадри з кінофільму «Помилка Оноре де Бальзака» (режисер Т. Левчук, 1968 р.)
1. Чому, на вашу думку, Н. Рибака та Т. Левчука зацікавило життя Бальзака? Який саме епізод біографії письменника здався їм гідним уваги читачів і глядачів?
2. Чи захотілося вам подивитися фільм «Помилка Оноре де Бальзака»? Якщо так, знайдіть його в Інтернеті й після перегляду спробуйте відповісти на таке запитання: чи й справді, на думку авторів стрічки, Бальзак припустився помилки, приїхавши в Україну?
Хто ви, пане городничий?
Театральна доля гоголівського «Ревізора» склалася щасливо. Прем’єра комедії відбулася 19 квітня 1836 р. в імператорському Александринському театрі Петербурга. Інспектор трупи Храповицький у своєму щоденнику писав: «Государ імператор зі спадкоємцем несподівано виявив бажання бути присутнім і був вельми задоволений, сміявся від щирого серця».
На другий показ п’єси Микола І наказав прийти всім своїм міністрам, на третій знову приїхав особисто. Тепер з ним був не лише старший син, а й цариця з молодшими дітьми. Після кожної вистави, нареготавшись досхочу, цар самокритично примовляв: «Ось бачте, всім дісталося, а мені більше за всіх».
Звісно, імператор не мав на увазі, що городничий з комедії - це він сам, та й ніхто, навіть автор, так не думав. Непереливки ж було першому виконавцю цієї ролі Івану Сосницькому. Він мав вирішити, чиновника якого рангу зобразить на сцені. Зрештою Сосницький не побоявся зіграти вельможу набагато вищого чину, ніж передбачала посада городничого в повітовому містечку.
Кремезний, із благородною зовнішністю актор грав городничого без провінційної грубості, увиразнюючи контраст столичного блиску «великого начальника» з хижою вдачею відвертого корупціонера. Коли цар прихильно сприйняв таке тлумачення образу, усі зітхнули з полегшенням, і з найбільшим, напевне, - Сосницький.
Того ж таки року комедію було поставлено в Малому театрі Москви. Роль городничого виконував знаменитий актор українського походження Михайло Щепкін. Він відверто грав свого й Гоголевого земляка. У щепкінського городничого всі куми та друзі. Провінційний чиновник щиро переконаний, що й у Петербурзі все так само, як у його «благословенному» краї: варто лише породичатися зі «значною особою» - і ти назавжди станеш вищим за будь-який закон.
І. Сосницький у ролі городничого
М. Неврев. Портрет М. Щепкіна
1. Чому, на вашу думку, Микола І прихильно поставився до «Ревізора»? Хіба Гоголь у своїй комедії не критикував недоліки імперії?
2. Яке тлумачення образу городничого - Сосницького чи Щепкіна - точніше реалізує гоголівський задум? Поясніть свою думку.
Радянський «Ревізор»
У 1977 р. на екрани вийшов фільм «Інкогніто з Петербурга» - екранізація «Ревізора», створена культовим кінорежисером радянських часів Леонідом Гайдаєм. У касах кінотеатрів стояли довгі черги. Цей фільм подивилися десятки мільйонів людей, багато хто переглядав його і вдруге, і втретє.
Справжнім відкриттям стрічки став молодий актор Сергій Мигицко в ролі Хлестакова, яка взагалі рідко вдається в кіно і на сцені. Мигицко, тимчасом, створив досить переконливий образ молодика, який так закоханий у себе, що готовий на будь-яку маніфестацію своєї абсурдної самозакоханості. Городничого блискуче зіграв видатний трагікомічний актор Анатолій Папанов, його дружину - гротескна Нонна Мордюкова. У цій парі глядачі впізнавали своє недолуге високе начальство, що в СРСР, по суті, не змінилося порівняно з Російською імперією часів Гоголя.
Кадри з кінофільму «Інкогніто з Петербурга» (режисер Л. Гайдай, 1977 р.)
1. Із чим була пов’язана актуальність «Ревізора» за радянських часів? Чи актуальна комедія Гоголя в сучасній Україні? Відповідь поясніть.
2. Перегляньте фільм «Інкогніто з Петербурга» (режисер Л. Гайдай, 1977 р.) і підготуйтеся до його обговорення в класі.
Підсумкові запитання і завдання
Перший рівень
1. Поясніть назву й розкрийте задум «Людської комедії» Бальзака.
2. Які твори Гоголя критики назвали «петербурзькими повістями»?
3. Яку комічну ситуацію описано в гоголівському «Ревізорі»?
Другий рівень
1. На які явища суспільного та морального життя спрямована критика в повісті «Гобсек»?
2. Які негативні явища суспільного життя викрито в комедії «Ревізор»?
3. Визначте тему та ідею повісті «Шинель».
Третій рівень
1. Розкрийте сутність «життєвої філософії» Гобсека.
2. Які засоби комічного використав Гоголь у п’єсі «Ревізор»? Чи застосовано якісь із цих засобів у повісті «Шинель?
3. Дайте визначення понять «художня деталь», «портрет» та «інтер’єр» (у літературі). На прикладі повістей «Гобсек» і «Шинель» розкрийте їхню роль у художніх творах.
Четвертий рівень
1. Як ви гадаєте, чи правий Гобсек, стверджуючи, що він і такі, як він, є справжніми володарями світу? Поясніть свою думку.
2. Як ви розумієте поняття «психологізм»? У чому полягає психологічна майстерність образу Башмачкіна?
3. Чому Хлестакову було легко вдавати із себе столичного ревізора? Через які особливості образ Хлестакова непросто втілити на сцені?
Теми творів
1. «Його вважали маленьким, а він був великим (Образ Гобсека в однойменній повісті О. де Бальзака)».
2. «Його вважали великим, а він був маленьким (Образ Хлестакова в комедії М. Гоголя “Ревізор”)».
3. «Його вважали маленьким, і він був таким. А потім з’явився Привид... (Образ Башмачкіна в повісті М. Гоголя “Шинель”)».
Клуб книголюбів
1. Прочитайте твір Пушкіна «Скупий лицар» (цикл «Маленькі трагедії»), написаний 1830 р. Чим ця п’єса схожа на повість Бальзака «Гобсек»? Чим, на вашу думку, можна пояснити такий збіг?
2. Порівняйте задум «Людської комедії» О. де Бальзака та «Божественної комедії» Данте.
3. Творчий проект. Проведіть у класі опитування на тему «Життєва філософія Гобсека: “за” і “проти”». Попросіть однокласників обґрунтувати свою позицію і запишіть їхні аргументи. Зробіть висновки. Презентуйте свою роботу на уроці.