* * *
З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня...
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я.
1906
Виявляємо літературну компетентність
1. Яке враження справила на вас поезія?
2. Що символізують журба і радість у вірші поета?
3. Чому вони поєднуються?
4. Як ліричний герой ставиться до такого поєднання?
Поезія «ЧАРИ НОЧІ»
«Чари ночі» представляють інтимну лірику Олександра Олеся. У творі поєдналися традиційні для інтимної поезії мотиви кохання, молодості, щастя. Образність не надто складна й теж традиційна: весна, солов'ї, пісні, верби й квітки... Настрій піднесений, тон урочистий, а емоції переливаються через край. Автор чи не навмисно вдається до спрощення, щоб відтворити оптимізм і безапеляційність молодості, щиро переконаної у своїй правоті. Та й сама природа в солов'їному співі промовляє: «Цілуй, цілуй, цілуй її — /Знов молодість не буде».
Паралелізм відіграє важливу роль у художній організації твору. Він допомагає підтримувати загальне відчуття гармонії й рівноваги між людиною та довкіллям. Весняний солов'їний спів викликає в уяві читачів усталену асоціацію: весна — пора кохання. Одухотворена природа представлена відповідними образами:
«Поглянь, уся земля тремтить / В палких обіймах ночі.». Та й весь твір організовано так, що немов сама природа «промовляє» до читача: у солов'їному співі «оприявнюється» монолог-звернення до уявного адресата.
Це звернення передусім до молодої людини, і містить воно хай, на перший погляд, і не надто складну, але й незаперечну життєву філософію: цінуй молодість — весну свого життя, не марнуй її можливостей і потенційно щасливих днів, «лови летючу мить життя».
Загальне перше враження від простоти вірша зникає у двох передостанніх строфах, що накреслюють образ старості та згасання («Загине все без вороття.»), а до майже фольклорної образності попередніх строф додається згадка про Фауста і «скупих богів», що налаштовує на значно глибше філософське переживання. Ось це авторське «знов молодість не буде», представлене в художньому обрамленні тексту, відчутно додає неоромантичній поезії «Чари ночі» тієї емоційної контрастності, що не раз сприймалася критиками як одна з визначальних ознак індивідуального стилю Олександра Олеся.
Звукова виразність поезії забезпечила їй популярність. Покладений на музику, вірш «Чари ночі» став відомим романсом.
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її, —
Знов молодість не буде!
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе —
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмілій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани.
Тут ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п’яні.
Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, —
Гори! Життя — єдина мить,
Для смерті ж — вічність ціла.
Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.
1904
І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з піснями в гості
На свято радісне квіток,
Кохання, спів і млості.
Загине все без вороття:
Що візьме час, що люде,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.
І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі.
Та знай: над нас — боги скупі,
Над нас — глухі й нечулі.»
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її:
Знов молодість не буде!»
Виявляємо літературну компетентність
1. Які мотиви поєднались у вірші «Чари ночі»?
2. Яким є панівний настрій твору?
3. До кого звертається ліричний герой?
4. У чому полягає суть цього звернення?
5. Яку роль у розкритті провідного мотиву відіграють образи весняної природи?
Ділимося думками і враженнями
6. Чому поезія, покладена на музику, стала відомим романсом? Що, на вашу думку, сприяло її популярності?
Поезія «О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!..»
Твір «О слово рідне! Орле скутий!..» належить до громадянської лірики. Автор у ньому осмислив тему рідного слова в народному житті.
Для повнішого розуміння поезії слід урахувати історико-культурний контекст. Твір був написаний у 1907 році, після кількох десятиліть переслідування українського слова. Валуєвський циркуляр та Емський акт забороняли повноцінне використання української мови, і лише після революції 1905 року заборони поступово відходили в минуле.
Зрозуміло, чому саме поет використав на позначення рідного слова образ «скутого орла». Він символізує волелюбність і великі, ще не задіяні повною мірою потенційні можливості мови в розбудові національного життя. У часи випробувань саме мова допомагала українцям опиратися поневоленню. Вона й досі залишається ефективною духовною зброєю в боротьбі за свободу й незалежність.
У першій строфі автор указав не лише на загрозу з боку чужинців-поневолювачів. Він порушив важливе питання внутрішньої несвободи та пов'язав його з проблемою батьків і дітей. Слово — це ще й «співочий грім батьків», «дітьми безпам'ятно забутий». Не в останню чергу байдужість і забуття самих українців спричинилися до обмеження можливостей рідного слова.
Друга строфа встановлює стійкі асоціації між мовою й батьківщиною. А деякі рядки взагалі сприймаються як алюзії до відомих образів Шевченкового «Заповіту» («Шовковий спів степів широких, /Дніпра між нимилевій рев...»).
У третій строфі символ слова-меча перегукується з образністю поезії Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця...». Однак в Олександра Олеся слово не лише «меч», а й «сонце», здатне осяяти й очистити «дощами судними» рідну землю.
Ця спроможність слова змінювати й оновлювати життя розкривається в майстерному поєднанні яскравої символіки й піднесеної ораторської інтонації.
* * *
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...
О слово! будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
1907
Виявляємо літературну компетентність
1. Коли був написаний твір?
2. Чому в той час він був по-особливому актуальним?
3. Чи зберігається нині його актуальність?
4. Що символізує образ скутого орла?
5. Якими властивостями автор наділив рідне слово?
6. З якими творами відомих українських поетів перегукується вірш «О слово рідне! Орле скутий!..»?
Читаємо взірці української художньої літератури
7. Прочитайте або поновіть у пам'яті драматичний етюд Олександра Олеся «По дорозі в Казку»1. Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.
1 В електронному додатку до підручника ви знайдете повний текст твору.
Народ на шляху до казки
Олександру Олесю належить авторство низки драматичних творів неоромантичного й символістського характеру. Драматичний етюд «По дорозі в Казку» поєднав риси обох цих напрямів. Від неоромантизму у творі — конфлікт між мрією та дійсністю, героєм і юрбою, а від символізму — уникнення життєвої конкретики й символічний підтекст. Та й сам жанр драматичного етюду здебільшого використовувався в символізмі, адже він представляє, як правило, лише якийсь один епізод з одноплановими персонажами, котрі сприймаються як образи-символи.
У драматичному етюді Олександра Олеся знаходимо саме такі образи: Він і юрба, Дівчина, Хлопчик із Казки. А сюжет твору по-справжньому розкривається лише завдяки підтексту: Він веде юрбу з темного лісу до далекої Казки, де завжди світить сонце. Дорогою люди втомлюються і зневірюються, а їхнє ставлення до провідника змінюється — від захоплення й сліпого обожнення до неприхованої зневаги. Він і сам починає сумніватися, чи не помилився у виборі шляху.
Висміявши й закидавши свого лідера камінням, розчарована юрба повертає до лісу. І тоді до смертельно пораненого провідника виходить Хлопчик, який відхиляє гілки дерев і показує сонячне проміння й таку близьку браму омріяної
Казки. Символічним є й фінал твору: переконавшись у правильності свого шляху, Він кличе людей, але його вже ніхто не чує.
Темрява і світло, темний ліс і Казка — ці символи чітко окреслюють неоромантичний порив людини до мрії. У розгортанні конфлікту між героєм і юрбою автор звертає увагу на непослідовність провідника, якому бракує відданості своїй мрії.
Окремі деталі споріднюють «По дорозі в Казку» з п'єсою бельгійського драматурга-символіста М. Метерлінка «Сліпі». Можна також провести паралель між драматичним етюдом Олександра Олеся й поемою І. Франка «Мойсей».
Сучасники автора сприйняли твір як своєрідний відгук на поразку революції 1905—1907 років, що викликала глибоке розчарування й зневіру в суспільстві. Хай там як, але символістський твір не передбачає якогось одного конкретного тлумачення. Він зберігає свої художні можливості, оскільки порушує важливі загальнолюдські проблеми, актуальні й для нашого сьогодення.
Виявляємо літературну компетентність
1. Що таке драматичний етюд?
2. Чи відповідає «По дорозі в Казку» вимогам цього жанрового різновиду?
3. Які літературні напрями визначили своєрідність твору Олександра Олеся?
4. На основі якого художнього конфлікту побудовано твір?
5. Яку роль у творі відіграє підтекст?
6. Якими є персонажі твору?
7. Які символічні образи використав автор?
8. Що споріднює драматичний етюд Олександра Олеся з поемою І. Франка «Мойсей»?
Запрошуємо до бібліотеки
Щоб більше дізнатися про українську модерністську прозу та її творців, ви можете завітати до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника й ознайомитися з такими виданнями й творами:
♦ Леся Українка. Поезії, «Кассандра», «Одержима», «Бояриня»;
♦ М. Вороний. Поезії;
♦ Олександр Олесь. Поезії;
♦ Я. Щоголев. Поезії;
♦ В. Самійленко. Поезії;
♦ П. Карманський. Поезії;
♦ В. Пачовський. Поезії.
Готуємося до ЗНО
У зручній для вас формі (тексту, плану, схеми, таблиці) запишіть у зошит для підготовки до ЗНО відомості про життєві та творчі шляхи українських поетів-модерністів, зазначте особливості поетики їхніх творів.
Повторюємо та узагальнюємо
Щоб перевірити свої знання теми «ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ», виконайте завдання в підручнику та пройдіть тест в електронному додатку до нього.
1. У поезії «Contra spem spero!» звучить
А скорбота за втраченим
Б життєствердний настрій
В заклик до повалення самодержавства
Г туга за рідним краєм
2. У драмі-феєрії «Лісова пісня» оспівано красу
А Галичини В Поділля
Б Буковини Г Волині
3. Композиційно твір «Лісова пісня» складається з
А прологу і трьох дій
Б прологу, двох дій і епілогу
В п’яти дій
Г прологу і чотирьох дій
4. Міфологічним персонажем твору «Лісова пісня» НЕ є
А Перелесник
Б Килина
В Куць
Г Водяник
5. Події в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки розгортаються в такій послідовності:
А Перелесник обіймає вогнем вербу — Мавка повертає людську подобу Лукашеві — Мавка пробуджується від зимового сну — до лісу приходить Килина
Б Мавка пробуджується від зимового сну — до лісу приходить Килина — Мавка повертає людську подобу Лукашеві — Перелесник обіймає вогнем вербу
В Мавка повертає людську подобу Лукашеві — Перелесник обіймає вогнем вербу — до лісу приходить Килина — Мавка пробуджується від зимового сну
Г Мавка пробуджується від зимового сну — Мавка повертає людську подобу Лукашеві — Перелесник обіймає вогнем вербу — до лісу приходить Килина
6. Яка подія драми-феєрії «Лісова пісня» відбувається навесні? А Польова Русалка просить Мавку не жати жита Б Лукаш одружується з Килиною В Мавка перетворюється на вербу Г Мавка прокидається від зимового сну
7. Уривок «на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки і полинялий фартух з димки, волосся гладко зачесане у дві коси і заложене навколо голови» є портретною характеристикою
А Килини
Б Лукашевої матері
В водяної Русалки
Г Мавки
Дайте розгорнуті відповіді на запитання.
8. Які художні принципи сповідували модерністи?
9. Якими напрямами представлений модернізм?
10. Як відбувалося тематичне оновлення української літератури?
11. Хто належав до перших українських модерністів?
12. У чому своєрідність «нової драми»?
13. На яких українських авторів вона вплинула?
14. До якої збірки входить поезія Лесі Українки «Contra spem spero!»?
15. У чому полягає життєве кредо ліричної героїні цього твору?
16. Якими настроями перейнятий вірш Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця...»?
17. Які риси неоромантизму наявні в «Лісовій пісні» Лесі Українки?
18. У чому жанрова своєрідність цього твору?
19. У чому виявився вплив «нової драми» на «Лісову пісню»?
20. Які життєві цінності протиставляються в «Лісовій пісні»?
21. До якого літературного напряму належить творчість М. Вороного?
22. До яких роздумів спрямовує читачів згадка про Фауста у вірші Олександра Олеся «Чари ночі»?