Українська література (рівень стандарту). Підручник. 10 клас. А. М. Фасоля

«О слово рідне! Орле скутий!..» — поетичне осмислення ролі рідного слова в долі народу

Вірш «О слово рідне! Орле скутий!..» (1907), що увійшов до збірки «Будь мечем моїм» (1909) — це зразок громадянської лірики, пристрасний гімн рідному слову.

Поезія побудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Громадянський пафос вірша поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю.

Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь возвеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну пам’ять нації. Він вдається до ремінісценцій7 Шевченкового поетичного послання «І мертвим, і живим...».

7 Ремінісценція — елемент художньої системи, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва.

Для поета рідне слово — носій волелюбного духу народу, його безсмертя. Зображуючи поетичний образ неповторної краси української мови, він висловлю власне творче кредо:

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

У контексті естетики символізму поет вдається до міфологічно- біблійних образів — сонця, неба, зірок та судних днів, що очистять рідний край від зла. В інтерпретації поета-модерніста меч символізує войовничу грань українського слова, отже, і національної душі; сонце — красу, що освітивши рідний край, вселяє надію в безсмертя народу. Автор переконаний, що мовне, національне відродження України обов’язково стане судними дощами для її ворогів.

Образи твору: ліричний герой — патріот, який любить рідну мову й займає активну громадянську позицію; діти — українці, які відцуралися рідного слова; чужинці; образи природи: орел, дерева, зорі, Дніпро, сонце, дощі; образи предметів і явищ: слово, шум, музика, спів, рев, меч.

Символічні образи твору: скутий орел (символ великої сили й свободи, яка неприродно скута); сонце (символ нового життя); судні дощі (символ покари за гріх безпам’ятства); меч (символ сили слова).

Композиційно твір складається із трьох строф, що поділяють його на три умовні частини: тезу, антитезу та їх синтез.

Теза зашифрована в першій строфі вірша:

О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам’ятно забутий.

У чотиривірші використано антитезу «батьки — діти» для того, щоб показати, що між ними немає наступності: те, що було як «співочий грім» для батьків, та, на жаль, «безпам’ятно забутий» звук для дітей.

Друга строфа — це наскрізна антитеза, що впливає на розгортання сюжету твору:

О слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев.

У третій строфі поет узагальнює і синтезує свою задекларовану позицію.

Композиційну єдність та змістову наповненість твору увиразнює анафора «О слово рідне!», що повторюється на початку кожної

строфи. Цей авторський прийом передає щирість ліричної оповіді, схвильованість героя, його патріотичні почуття та зумовлює ораторські інтонації вірша.

Поет майстерно використовує художні засоби виразності. Красу, мелодійність, багатство української мови розкрито через емоційно насичені епітети та метафори «співочий грім батьків моїх», «шовковий спів степів широких», «музика зір блакитнооких», «Дніпра. левій рев», «дощі судні», а також риторичні звертання «О слово рідне! Орле скутий!»

Запитання і завдання

1. Які враження справив на вас вірш «О слово рідне! Орле скутий!»?

2. Які образи-символи вказують на модерністську естетику вірша? Розкрийте їх зміст.

3. Назвіть художні засоби, використані у творі. Охарактеризуйте їх значення для розкриття ідейно-художнього змісту поезії.

4. Підготуйтеся до виразного прочитання твору. На яких словах, на вашу думку, необхідно акцентувати увагу? Який настрій потрібно передати? Виберіть відповідну інтонацію для декламації кожної із композиційних частин вірша.