ЧИ ЗАМИСЛЮВАЛИСЯ ВИ НАД ТИМ, ЩО НАЙПЕРШЕ ПРИВАБЛЮЄ ЧИТАЧА У ТВОРІ?
Хтось скаже — складні психологічні характери, хтось — зображення часу, сучасником якого є автор, але найчастіше відповідь на поставлене запитання звучить так: цікавий сюжет.
Справді, майстерність сюжетоскладання надзвичайно важлива, бо це — інтрига, напруження, конфлікт, через які розкриваються персонажі, вмотивовуються їхні вчинки, дії, думки.
І коли вчитель дає завдання проаналізувати елементи сюжету в певному творі, то це значить не просто перерахувати їх, а осягнути авторський задум, його оригінальність, бо в кожного письменника він свій, навіть незважаючи на те, що ці елементи повторювані в кожному творі.
Усім відома традиційна схема побудови сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.
Але виникає запитання: з якою метою письменники її порушують, як, наприклад, у творі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Як правило, такі зміни або ж відсутність певного елементу сюжету обумовлюються авторським задумом: загострити конфлікт, створити інтригу — все це посилює увагу читача до порушених у творі проблем, а також будить його цікавість: а що далі?
Це залежить і від жанрових ознак творів. Скажімо, усі пригодницькі романи розпочинаються з кульмінації — убивства, викрадення героя тощо. А вже потім ідеться про розгадку цієї події, її таємні мотиви, спонуки, причини, які, як клубок, розмотує автор, свідомо залишаючи читача довгий час у незнанні.
У психологічних творах порушення сюжетної схеми не лише посилює напруженість дії, а й з особливою силою привертає увагу читача до внутрішнього світу людини, тих катаклізмів, які в ньому відбуваються. Наприклад, новела В. Стефаника «Новина» розпочинається із зав’язки, як і роман Ф. Достоєвського «Злочин і кара», який ви вивчатимете на уроках зарубіжної літератури.
Твір може залишатися без розв’язки, з так званим «відкритим фіналом» — таким є закінчення роману Валер’яна Підмогильного «Місто», який ви прочитаєте в наступному році.
Завдання для креативних
1. З’ясуйте елементи сюжету в новелі М. Коцюбинського «Іntermezzо».
2. Поміркуйте, чи можна по-іншому, ніж запропоновано на сторінках підручника, визначити елементи сюжету в повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»; зокрема, смерть Івана вважати кульмінацією, а його похорони — розв’язкою. Чи вплине це на розуміння твору? Чи загалом можливе різне визначення особливостей сюжету різними читачами?