Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 1-8. Відповіді запишіть. Формулюйте думки лаконічно.
Текст 1
(1—3) Наше мислення потребує змін. Ми не можемо просто створювати дедалі більшу кількість відходів, звалювати їх у довкілля й вдавати, ніби нічого не відбувається. Як і всі наші найсерйозніші екологічні проблеми, криза з видаленням відходів породжена втратою людини відчуття її місця в природі.
(4—7) У природі всі біологічні види виробляють відходи, які практично повністю «переробляються» іншими формами життя. Особливо токсичні відходи природним чином видаляються та ізолюються, щоб дозволити більш повільним процесам з часом позбавити їх токсичності. Безперечно, це передбачає підтримування збалансованих і взаємовигідних стосунків між залученими до процесу видами.
(8—14) У певному розумінні цей природний спосіб узагалі уникає створення «відходів», оскільки відходи одних видів стають корисною сировиною для інших. Та оскільки ми, люди, зросли як кількістю, так і спроможністю перетворювати навколишній світ, то почали створювати відходи, що значно випереджують своєю кількістю й токсичністю здатність природного довкілля їх поглинати або повторно використовувати зі швидкістю, близькою до їх створення. Тому мусимо знайти ефективні шляхи переробки власних відходів, а не покладатися на інших живих істот, бо це обернеться сізіфовою працею. А буде ще краще, якщо ми від самого початку рішуче знизимо кількість створюваних відходів.
(15—17) Потрібен новий підхід до споживчих товарів, треба кинути виклик уявленням про те, що все має неминуче зношуватись або розбиватися й замінюватись новою або вдосконаленою моделлю, призначення якої — теж швидко зношуватися або розбиватися.
(18—22) Однак це нелегке завдання для нашої цивілізації, побудованої на взаємозв’язку економічних і суспільних видів діяльності, що ставлять наголос на постійному споживанні нових речей. Масове виробництво дозволило мільйонам людей заволодіти бажаними товарами промислової цивілізації. Цей розвиток майже всюди вважався великим кроком уперед, він уможливив поліпшення життєвого рівня і якості життя для сотень мільйонів людей.
(23—29) Однак у цьому процесі самі продукти стали не лише доступними, а й «дешевими» в багатьох відношеннях. Оскільки їх легко замінити іншими, такими ж, то ними не треба дорожити, оберігати й турбуватися про них такою ж мірою, як колись. Оскільки кожен продукт — лише один серед мільйонів, то більше не заслуговує на поцінування за свою унікальність, і оскільки машини, що зробили його типовим, позбавили його усіляких ознак індивідуальної майстерності й творчості, то може легко втратити свою вартість. Унаслідок цього щось яскраве й нове може швидко перетворитися в наших думках на щось таке, що ми можемо викинути.
(30—34) Якщо потреба по-новому подивитися на наш підхід до одноразового використання речей стала очевидною, то ясно також і те, що наші зусилля мають передбачати щось більше, ніж пошук механічного розв’язку. Я прийшов до розуміння того, що криза з відходами, як і екологічна криза в ці-
лому, — це своєрідне дзеркало, у якому ми виразніше можемо побачити себе, якщо бажаємо поставити собі глибоке запитання, хто ми є й ким хочемо бути як особистості і як цивілізація.
(35—39) Якщо ми дивимося на речі крізь призму їхнього одноразового використання, то чи не змінили ми так само наше ставлення до людей? Масова цивілізація призвела до створення безособових, майже промислових процесів у сфері освіти, зайнятості, житла, харчування, одягання й розпоряджання мільйонами людей. Чи не втратили ми за цей час здатності оцінювати неповторність один одного? Чи не стало нам легше відмовитися від того, кому потрібна додаткова увага й допомога?
(40-44) Традиційні суспільства вшановують найстарших з-поміж себе як унікальну скарбницю характеру й мудрості. А ми готові викинути їх геть, вважати непотрібними, нездатними виробляти нові речі для споживання. Ми продукуємо силу-силенну інформації і в цьому процесі знецінили життєву мудрість, вважаючи, що її легко можна замінити піною важливих даних з інформаційної повені, що проноситься крізь нашу культуру.
(45—48) 3 подібних причин ми знецінили важливість освіти. Освіта — це перероблення знань, і скільки ми поставили наголос на виробництві й постійному споживанні величезної кількості інформації, то не відчуваємо тієї самої потреби поважати й повторно використовувати відшліфовані знання, збережені, мов скарб, нашими попередниками.
(49—52) Час від часу ми все ще захоплюємося тим, як інша людська істота будує своє життя, але це відчуття подиву, здається, підтримувати тепер важче, мабуть, тому, що ми знецінили ідею обов’язку перед іншими — дорослими дітьми, немічними батьками, покинутими дружинами чи чоловіками, забутими друзями та сусідами або загалом перед будь-ким із співгромадян.
(53—56) Якщо ми не відчуваємо зв’язку в нашій власній громаді з тими, чиє життя змарноване,
хто ми? Урешті-решт, коли ми втрачаємо своє місце в ширшому контексті, у якому ми звикли вимічати свою мету, значення спільноти зникає, відчуття приналежності розсіюється, а смисл самого життя висковзує з наших рук.
( 57—60) Уявлення про те, ніби ми живемо окремо від Землі, означає, що ми не усвідомлюємо того, як вписуємось у природний цикл життя, і не розуміємо природних процесів змін, що мають вплив на нас, і на які ми, відповідно, впливаємо. Це означає, що ми намагаємося накреслити курс нашої цивілізації і урахуванням лише власних інтересів.
(61—64) Недивно, що ми розгублені й збентежені. Недивно, що так багато людей відчувають, ніби їхнє життя змарноване. Наш вид процвітав серед складного і взаємозалежного плетива життя, але ми виришили покинути сад. Якщо ми не знайдемо шляху до кардинальної зміни нашої цивілізації й нашого
особу мислення про стосунки між людством і Землею, то наші діти успадкують пустку. (За А. Ґором)
789 слів
1 Визначте й запишіть, до якого стилю мовлення належить текст.
_____________________________________________________________________
2. Зазначте тему тексту, що об’єднує його мікротеми.
_____________________________________________________________________
3. З’ясуйте й запишіть перелік ідей (щонайменше три), висловлених у тексті, напишіть у перелікові першою ту ідею, яка є основною, якій підпорядковують всі інші.
_____________________________________________________________________
4. Викладіть Ваші думки стосовно позиції автора щодо нового підходу до споживання товарів (рядки 15-17).
_____________________________________________________________________
5. Напишіть, що означає фразеологізм сізіфова праця (рядок 13).
_____________________________________________________________________
6. Чи погоджуєтеся Ви з думкою автора, висловленою в реченні «Я прийшов до розуміння того, що криза з відходами, як і екологічна криза в цілому, — це своєрідне дзеркало, у якому ми виразніше можемо побачити себе, якщо бажаємо поставити собі глибоке запитання, хто ми є й ким хочемо бути як особистості і як цивілізація» (рядки 32—34)? Свою відповідь обґрунтуйте.
_____________________________________________________________________
7. Доберіть і запишіть синоніми (не менше трьох) до слова неповторність у реченні «Чине втратили ми за цей час здатності оцінювати неповторність один одного?» (рядки 38—39).
_____________________________________________________________________
8. Зазначте, про що говориться в реченні «Уявлення про те, ніби ми живемо окремо від Землі, означає, що ми не усвідомлюємо того, як вписуємось у природний цикл життя, і не розуміємо природних процесів змін, що мають вплив на нас, і на які ми, відповідно, впливаємо» (рядки 57—60). Свою відповідь обґрунтуйте.
______________________________________________________________________
(1-11) У своїх останніх книгах письменник Дмитро Білоус наголошував на тому, що сучасна Україна переживає такий стан в історичному розвитку, який вимагає від кожного її громадянина глибокої ; відомості, великої енергії, особливої вимогливості у ставленні до себе й до свого оточення. Реалії нашого життя не можуть підняти вимогливість кожного пересічного українця на вищий щабель розвитку :зідомості суспільства, якщо вони не мають морального підґрунтя в людських стосунках, тобто якщо не спираються на віковічні традиції, на правду, законність і честь. Тож, Дмитро Білоус робить припущення, від чого в нашому суспільстві відбуваються всі негаразди:
І чи не тому, що люди нині
До землі жорстокі й до небес,
Вибухи нелюдського в людині
Вибухами стали на АЕС.
(12—17) Незадовго до смерті на своєму автобіографічному матеріалі Дмитро Григорович створив нову тематичну книгу про доброту й милосердя, про український характер, українську ментальність. Книга ця отримала символічну назву: «Мандрівка в Країну Чеснот». Ця віртуальна країна чеснот, у розумінні письменника, є унікальним світом духовних цінностей. Країна Чеснот — не просто результат письмен ницької фантазії. Країна Чеснот — це родина, це людська душа, яка має теж свою суверенність. У цій країні люди вчаться доброти й любові, вчаться жити без підступності й злості.
(18—28) У реальному світі, натикаючись на кожному кроці на беззаконня, безчестя, обман, українці отримують болючий удар по своїй духовності. У своїй кількості ці удари протягом останніх двох десятиліть призвели до моральної деформації українського суспільства. Найболючіший удар із величезною кількістю дрібних уколів по національній культурі час від часу здійснює володарка сучасного -формаційного простору, її величність «брехня». Культура людських стосунків, як один із проявів духовного життя, не може існувати й розвиватися в атмосфері суцільної брехні. Якщо в суспільстві починають розвиватися не справжні, не правдиві стосунки, виникає ілюзорно-моральна атмосфера, яка зрештою неодмінно призводить до політичних репресій. Нещодавні вибори до парламенту в Україні знову засвідчили про основний недолік нашої нації — про відсутність елементарної культури у стосунках між людьми. З усіх боків, від кожної політичної групи тільки чується про духовне народження України.
(29—41) А що ж таке духовне відродження?! Це повернення до національних традицій і моральних чеснот українського народу. Тобто в українському суспільстві існували та існують такі загальнолюдські, загальнонаціональні виміри, до яких треба прагнути кожному громадянинові нашої країни. То ж чому сучасна ідеологічна вакханалія у вищих ешелонах влади перетворилася на дискримінацію до відношенню до національних традицій українського народу? Сучасна демократія стає монополістом у духовній сфері, перетворюючи донедавна інтелектуальну Україну на конгломерат бізнес-структур, які авторитетом великих грошей прагнуть підкорити собі культурну сферу духовності, підпорядкувати його власним інтересам, які надто відхилилися від загальновідомого розуміння людської моралі. У зв’язку з цим у своїй Країні Чеснот Дмитро Білоус пропонує створити моральні кордони:
Щоб через моральні кордони
як блазні, духовні мерці,
не лізли ділки безпардонні,
розв’язні не лізли людці.
(42—48) Шкода, що сьогодні основна маса новоспечених лідерів не володіє азами державного мислення й не стає носієм національної культури для своєї держави. Якщо поглянути на досвід історичного розвитку багатьох успішних країн, то можна зробити висновок, що тільки країна із самобутньою національною культурою може досягти великих економічних успіхів. Тому прикладом є традиційна культура великих європейських країн: Німеччини, Великої Британії, Франції, східних країн: Японії, Південної Кореї, Китаю, Індії.
(49—51) Отже, культура держави створює такі загальнодержавні моральні цінності, які підносять авторитет країни у світі. До цього треба прагнути всім миром, створюючи та розбудовуючи велику Україну. А робити це треба з високою душевною культурою.
(52—59) Дмитро Білоус вважав, що душевний камертон в людині створюється передусім завдяки вихованню й освіті. Білоуса, як високодуховну людину, особливо хвилювала доля підростаючого покоління, турбувала байдужість дітвори до культурологічних питань, до питань призначення літератури й мистецтва в житті молоді. Самому Дмитрові Григоровичу змалку довелося відчути лиха й несправедливості в суспільному житті. Його завжди турбувало коріння цих небезпечних явищ у дитячому середовищі. А воно, як відомо, виростає на нездоровому ґрунті. Стан багатьох українських родин не є благополучним. Батьки весь час на роботі, на домашнє виховання дітей їм просто не вистачає часу й доброї сімейної атмосфери, значення якої неможливо переоцінити.
(60-64) У цьому випадку школа має відігравати особливу роль, проте вона сьогодні неспроможна виграти битву за дитину. Хоча подекуди намагається пропагувати школярам загальнолюдські цінності й норми поведінки, як-от: не можна красти, брехати, проте це все носить поверховий характер. Адже можна навчити тільки того, що дитина, підліток бачить щодня власними очима. А якщо в житті своїх батьків діти бачать брехню, потворність, злочин, — їх важко навчити чесності, щирості, сумлінності.
(65—72) Отже, для будівництва країни треба мати високий інтелектуальний рівень у широкому спек трі знань. Так, як цього вчили мудрі філософи минулого. Вони знали, що розбудувати нову державу неможливо без допомоги мистецтва як потужного інструменту культури. Безумовно, технічний прогрес є головною потребою в розвитку держави. Проте, як не дивно, прогрес гальмуватимуть саме ті люди, які відмежувалися від мистецтва, культури, літератури. Адже без допомоги мистецтва, культури, літератури неможливо побудувати успішну державу. Неможливо покращати життя суспільства. Тому що тільки культура володіє силою безпосереднього впливу на душі людей, володіє потужним моральним зарядом.
(73—74) Письменникові Дмитру Білоусу пощастило створити у власній душі віртуальну «Країну Чеснот» і залишитися вірним своєму громадянському обов’язку, своїм моральним принципам. (За О. Вакуменком)
806 слів
1. Визначте й запишіть, що відображає заголовок тексту: тему чи основну думку
_____________________________________________________________________
2. Основною функцією наведеного тексту є
_____________________________________________________________________
3. Чи погоджуєтеся Ви з письменником Дмитром Білоусом, що на сучасному етапі історичного розвитку України необхідна глибока свідомість кожного громадянина, особлива вимогливість до себе й свого оточення (рядки 1—11)? Що для цього пропонує робити Д. Білоус? Напишіть вашу думку й аргументуйте її.
_____________________________________________________________________
4. Поясніть, у якому значенні автор уживає в поезії вислів: «...люди нині до землі жорстокі й до небес, вибухи нелюдського в людині вибухами стали на АЕС» (рядки 8-11).
_____________________________________________________________________
5. Автор статті наголошує на важливості культури людських стосунків як одного із проявів духовного життя, яка не може існувати й розвиватися в атмосфері обману, брехні, на необхідності духовного відродження України. Напишіть, який зміст укладає автор у поняття духовне відродження (рядки 29-41). Чи погоджуєтеся Ви з його твердженнями?
_____________________________________________________________________
6 Висловіть свої думки щодо питання, чому багато «новоспечених» політичних лідерів не стають носіями національної культури для нашої держави. Як високий рівень національної культури пов’язаний з економічними успіхами інших країн (рядки 42—48)? Свої міркування запишіть.
_____________________________________________________________________
7. Чи погоджуєтеся Ви з думками письменника Дмитра Білоуса про те, що «прогрес гальмуватимуть саме ті люди, як відмежувалися, від мистецтва, культури, літератури» (рядки 65—72)? Що, на Вашу думку, потрібно зробити, щоб покращити життя суспільства? Що прагнете Ви зробити з цією метою?
_____________________________________________________________________
8. Сформулюйте й запишіть висновок, який Ви для себе зробили після опрацювання змісту тексту.
_____________________________________________________________________