Роман «Батько Горіо» (1834-1835) був створений за надзвичайно короткий час. Після його виходу у світ Бальзак у листі до Е. Ганської зізнавався: «Твір цей написано за сорок днів; за ці сорок діб я не спав і вісімдесяти годин. Проте тепер я можу тріумфувати». Роман мав такий величезний успіх у читачів, що Бальзакові стало навіть образливо за свої попередні твори, зокрема за «Луї Ламбера» й «Лілею в долині»: письменник вклав у них немало своїх роздумів, спогадів, ліризму, тимчасом як «Батько Горіо» є «об’єктивним романом», у якому зображується зовнішня дійсність.
Композиція і жанрові особливості роману
Подібно до інших творів Бальзака, роман «Батько Горіо» містить докладні описи інтер’єрів, звичаєвих і побутових деталей, портретів персонажів, їхнього одягу, манер тощо. Особливо це характерно для експозиції творів, зокрема й роману «Батько Горіо» з його знаменитим описом пансіону мадам Воке, який став хрестоматійним. Письменник був переконаний, що без побутових елементів, без описовості сюжет не буде правдивим, але ці скрупульозні, детальні описи були для нього не самоціллю, а засобом виявлення залежності характеру й ментальності персонажів від життєвого середовища.
Разом з тим описи в романі «Батько Горіо» (як і в інших творах Бальзака) - це ніби декорації, у яких розгортається драматична дія, набираючи дедалі більшого напруження. Відтворення драматизму сучасного життя та виявлення його прихованих причин і в цьому романі залишається першорядним завданням автора. Єдину можливість зробити сучасність цікавою для читачів Бальзак вбачає у виявленні під її безбарвною поверхнею бурхливих пристрастей, драматичних колізій, потаємних глибин, які бентежать розум і почуття. Гостро відчуваючи драматичну природу сучасного динамічного суспільства, письменник скрізь знаходить приховані драми - вони розігруються і в розкішних особняках аристократів, і в жалюгідних притулках для злиденних, таких, як пансіон мадам Воке.
Тут перед нами постають різні соціальні світи, що є полюсами тогочасного суспільства, причому Бальзак не лише протиставляє їх, а й прагне розкрити внутрішні зв’язки між ними. Співвіднесені між собою, ці світи по-новому освітлюють один одного, розкриваючи нові грані й властивості. Так виникає стереоскопічність художнього зображення, характерна для «Людської комедії» і водночас робиться важливий крок на шляху до комплексного художнього осягнення «суспільного цілого», до його всебічного змалювання, що було генеральною метою Бальзака.
Історія батька Горіо, її соціальний і моральний зміст
Не так вже й багато в літературі персонажів, так само занурених у побут, у суто сімейні справи й переживання, як старий Горіо. І разом з тим його образ сповнений глибокого драматизму, що виростає з побутово-повсякденної сфери. Нота драматизму з’являється вже під час першого знайомства з батьком Горіо, коли він постає в портретній галереї типів, що населяють пансіон мадам Воке: «Тут, серед вісімнадцяти нахлібників, теж знайшло ся убоге, знедолене створіння, цап відбувайло, на якого градом сипалися насмішки... Таким посміховиськом став колишній вермішельник, батенько Горіо... Звідки ж взялася ця майже злісна зневага, це презирливе гоніння найстарішого пожильця, це нешанобливе ставлення до чужої біди?»
Далі розповідається передісторія Горіо, з якої ми дізнаємося, що цей старий, надбавши великий статок і вигідно видавши дочок заміж, відійшов від справ і оселився в пансіоні Воке. Тоді він ще мав десять тисяч річного прибутку, багато цінних речей і користувався неабиякою повагою хазяйки пансіону та його мешканців. Однак із часом старий Горіо почав убожіти і, переселяючись у дедалі гірші кімнати, зрештою опинився в жалюгідній комірчині під дахом. Через чотири роки, коли розпочинається дія роману, «він став сам на себе не схожий», «мав вигляд сімдесятилітнього діда - тупого, тремтячого, блідого», який «в одних викликав огиду, в інших - жалість».
Що ж сталося зі старим Горіо? Бальзак піднімає завісу над його таємницею поступово, у міру того, як проникає в неї інший герой роману - Ежен Растіньяк. Ми дізнаємося, що старого безжально оббирають його дочки, Анастазі й Дельфіна. Обидві вони мають заможних чоловіків (старша одружена з графом де Ресто, а молодша з банкіром Нусінгеном), але постійно звертаються до батька по гроші, які витрачають в основному на коханців. Згодом дочки забирають у зубожілого Горіо все до нитки, розбивають йому серце і залишають помирати на самоті.
Таку жорстоку сімейну драму переживає батько Горіо. І хоча драма ця не виходить за межі родини, вона набуває і досить виразного соціального змісту. Її підґрунтя і її рушійна сила - у дії того ж таки «фінансового начала», у силі грошей, яка виявляється зокрема й у формі безжального егоїзму. «Фінансовий принцип - це не іцо інше, як закоренілий егоїзм», - писав Бальзак, переводячи названий принцип у соціально-психологічну площину. Перед смертю Горіо відкривається гірка істина: гроші виступають таємним регулятором і у сфері сімейних відносин. «Якби я був багатий, - скаржиться він Растіньякові, - якби я не віддав їм багатство, а зберіг у себе, вони були б тут, і мої щоки лисніли б від їхніх поцілунків. Я жив би в особняку... Дочки прийшли б у сльозах, разом із чоловіками й дітьми. Так би воно й було! А тепер нічого. За гроші можна купити все, навіть дочок».
О. Дом’є. Ілюстрація до роману «Батько Горіо»
Утім, поширене потрактування образу Горіо лише як жертви егоїзму дочок, який переростає в аморальність, є однобічним. Воно спрощує задум автора, адже відповідальність за те, що Анастазі й Дельфіна виросли саме такими, Бальзак великою мірою покладає саме на їхнього батька.
У цей сюжет письменник заклав сувору моралістичну ідею, що стосується обов’язку батьків і виховання дітей. Згідно з нею, незважаючи на самовіддану любов до дочок, Горіо - поганий батько. Засліплений батьківським почуттям, основу якого становить біологічний інстинкт, він задовольняв будь-які примхи своїх улюблениць, тим самим розбещуючи їх, розвиваючи в них безмежний егоїзм. Щастя дітей Горіо уявляв за хибним стереотипом, поширеним у міщанському середовищі: у дитинстві і юності надмірна розкіш, потім - вигідний шлюб...
Виховання молодої людини суспільством. Образ Растіньяка
З образом Ежена Растіньяка в роман увійшла тема молодої людини в буржуазному суспільстві. Основний зміст цієї теми, що стала однією з центральних у «Людській комедії», - показ того, як суспільство, засноване на «принципі вигоди», розбещує молоду людину, яка досягає життєвого успіху ціною моральної деградації. Ежен Растіньяк є тим героєм «Людської комедії», у якому ця тема, весь комплекс проблем і колізій, з нею пов’язаних, втілилися найбільш повно й переконливо. Слід зазначити, що Растіньяк є одним з найвідоміших героїв Бальзака, а його ім’я стало загальним для певного типу людей - розумних, успішних кар’єристів, не надто розбірливих у засобах досягнення мети й не позбавлених разом з тим певних симпатичних рис.
Nota bene. Однак у романі «Батько Горіо» показано лише становлення Ежена Растіньяка, його прощання з ілюзіями молодості, не позбавлене драматизму моральне переродження. Про зрілого Растіньяка, кар’єриста й цинічного лицаря наживи, читач дізнається з інших творів «Людської комедії», де він уже не виступає центральним героєм. У романі «Батько Горіо» Растіньяк ще не сповідує «релігію грошей», вони ще не стали його заповітною метою. На цьому етапі гроші для нього виступають необхідністю, втіленою в життєвих обставинах і потребах, невмолимою зовнішньою силою, тим «фатумом» сучасності, про який ішлося вище.
Виходець із аристократичної, але збіднілої родини з Південної Франції Ежен Растіньяк отримав відповідне виховання, та й від природи був людиною не злою і не користолюбною. Тут варто зазначити, що історія Растіньяка, подана в романі «Батько Горіо», вплітається в генеральну тему «Людської комедії» - тему розкладу й загибелі аристократії в буржуазному суспільстві. Численній родині доводилося в усьому собі відмовляти, щоб виділяти Еженові, який був її останньою надією, тисячу двісті екю річних, необхідних для навчання в Парижі. Ці обставини «збільшували вдесятеро його бажання досягнути успіху в житті й пробуджували жадобу висунутися». Проте, «як це властиво великодушним людям, йому хотілося всього досягнути лише завдяки своїм заслугам».
Отже, спершу Растіньяк хоче завоювати багатство й становище в суспільстві працею, енергією і талантом. Коли через певний час Вотрен запропонує йому свій «проект» — прямий і швидкий, але злочинний шлях до багатства, - Растіньяк його відхилить, хоч і визнає «залізну логіку» спокусника. Він твердить самому собі: «О ні! Хочу трудитися благородно, свято, хочу працювати день і ніч, щоб тільки трудом досягнути багатства». Однак для того, щоб піти цим шляхом, треба мати величезні духовні й моральні сили, притаманні, як згодом покаже Бальзак у «Втрачених ілюзіях», лише великим митцям, мислителям, громадським діячам, тобто людям, які живуть великою ідеєю. Растіньяк - звичайна людина, честолюбна й жадібна до життєвих благ. Поступове переродження героя письменник розкриває з рідкісною повнотою й психологічною вмотивованістю, із численними точними, вихопленими з життя деталями. Столиця повна спокус, перед якими не може встояти Растіньяк, - і от з часом «демон розкоші вжалив його серце, лихоманка наживи заволоділа ним, від жадоби золота пересохло в горлі». Найголовнішим чинником переродження героя Бальзак вважає пізнання ним суспільства, тих дійсних законів і прагнень, якими воно живе.
Дедалі виразніше, пише Бальзак, світ поставав перед Растіньяком «таким, яким він є: в безсиллі моралі й закону перед багатством». Тобто власний досвід героя підтверджував повчання його «наставників» - віконтеси де Босеан і каторжника Вотрена, а його друг Б’яншон, учений- медик і безкорисливий подвижник науки, визнав, що їхні докази не суперечать «законам природи». Проти всього цього протестує лише голос совісті, моральне почуття, на яке вирішив було покладатися Растіньяк. Однак моральна драма, яку переживає герой, у фіналі твору закінчується перемогою середовища, де панують егоїзм і закон вигоди.
У фіналі твору Растіньяк дозріває для того, щоб, прийнявши закони й «правила гри» суспільства, кинути йому знаменитий виклик: «Тепер подивимось, хто кого». Утім, варто наголосити, що моральна драма цього героя є центральною колізією роману, сповненою глибокого соціально- психологічного змісту, пов’язаного з основною проблематикою «Людської комедії».
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФІЛОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ
І рівень
1. Оберіть найкоректніший і найповніший варіант продовження твердження.
Трагедія Горіо полягає в тому, що...
A. ...раніше він був багатий і успішний, а потім зубожів.
Б. ...через раптове зубожіння він змушений животіти в найжалюгіднішій комірчині пансіону Воке і зрештою помирає, покинутий своїми близькими.
B. ...він став жертвою жорстокого егоїзму своїх доньок.
Г. ...його беззастережна батьківська любов розбестила доньок, перетворила їх на моральних монстрів, які вбили батька своїм прагматично-споживацьким ставленням.
2. Укажіть правильне продовження твердження.
У романі «Батько Горіо», як і в інших творах «Людської комедії», Бальзак вважав головним своїм завданням...
A. ...вибудувати захоплюючий пригодницький сюжет.
Б. ...виявити життєву драму під поверхнею безбарвної буденності.
B. ...описати побут людей свого часу.
3. Яка з наведених нижче характеристик Растіньяка не відповідає дійсності?
A. Растіньяк від самого початку був готовий перетворитися на прагматичного кар’єриста.
Б. Растіньяк - виходець із збіднілої аристократичної родини, яка потерпала від жорсткої матеріальної скрути.
B. Растіньяк прибув до Парижа, щоб власними працею і талантом зробити кар’єру.
Г. Пізнаючи суспільство, Растіньяк усвідомлює неминучість своєї моральної деградації.
II рівень
1. Чому стало можливим моральне переродження Растіньяка?
2. Яку моралістичну ідею Бальзак вклав в історію батька Горіо?
3. Визначте коло основних проблем, порушених у романі «Батько Горіо».
III рівень
1. Яка загальна ідея об’єднує лінії Растіньяка та Горіо?
2. Підготуйтеся до виступу в дискусії «У чому мають рацію і в чому помиляються батько Горіо й Ежен Растіньяк?».
3. Знайдіть спільні риси в романі «Батько Горіо» і повісті «Гобсек».
IV рівень
1. Як зміна задуму вплинула на художню структуру роману «Батько Горіо»?
2. Як у системі персонажів роману «Батько Горіо» відображається структура французького суспільства, його контрасти й суперечності?
3. Які загальні принципи «Людської комедії» втілилися в романі «Батько Горіо»?
Теми для самостійної дослідницької роботи: «Функції описів у романі «Батько Горіо”»; «Мовні характеристики персонажів роману “Батько Горіо”».