Ніл Ґейман — один із найвідоміших англійських письменників-фантастів, автор графічних романів і коміксів, лауреат численних літературних нагород. Письменник славиться мистецтвом поєднувати сучасну реальність із фантастичними вигадками, міфологією й магією, дивувати несподіваними поворотами сюжету, зачаровувати оригінальними світами.
Теорія літеретури
Ніл Ґейман
Графічний роман, графічна новела — різновид коміксу, у якому сюжет представлено через малюнки, а не текст.
Види графічних романів: німі кОмікси — сюжет передається лише графічно й не передбачає словесного супроводу;
фотокомікси — сюжет передається за допомогою фото. Персонажами таких творів можуть бути відомі актори, іграшки або меми. Зйомка фотокоміксу лягла в основу сюжету першої повнометражної картини Федеріко Фелліні «Білий Шейх».
Комікс — серія зображень, у якій розповідається якась історія; тісно пов'язаний із кіно та мультиплікацією.
6.6.1 Ніл Ґейман (нар. 1960 р.)
Ніл Річард Ґейман народився в місті Портчестер у Великій Британії в 1960 році. Його батько був бізнесменом, мати працювала фармацевтом. Після закінчення школи в 1977 році Ґейман захопився журналістикою.
Творчу діяльність Ґейман почав у 1983 році, захопився коміксами і за два десятиліття став лідером у цьому жанрі, завоювавши численні престижні премії — не лише англійські та американські, а й ще восьми країн.
Серія графічних романів Ніла Ґеймана «Сендмен» установила нові стандарти для дорослої та ліричної фантастики в галузі коміксів. У ній майстерно поєднуються сучасна й давня міфології, вплітається сучасна література, історична драма та легенди.
Одну з найвідоміших серій Ґеймана — про Пісочну людину — газета «The Los Angeles Times» назвала «найкращим сучасним коміксом у світі».
ВИСОКА ПОЛИЧКА
У коміксах тексти зазвичай мають специфічну форму «мовної бульбашки» («мовної хмарки», «мовного димка», виноски), яка передає мову чи думку персонажа, заголовки й титри.
Комікси можуть вирізнятися літературним жанром та стилем малювання. У вигляді коміксів адаптуються навіть твори класиків літератури. Але історично склалося, що найпоширеніші жанри коміксу — пригоди та карикатура. Цей стереотип довго псував репутацію коміксів. Малюнки в коміксах умовні. Вони спрощуються для швидкості малювання і зручності сприйняття.
Походження коміксів у Європі можна віднести до XV століття. їхня сучасна форма (з панелями — окремим малюнком чи малюнком із текстом, використанням тексту всередині картинки в «мовній бульці»), як і сам термін «комікс», датується кінцем ХІХ століття.
У 1854 році вийшла перша самостійна книжка-альбом французького художника Густава Доре «Історія Святої Русі». Цей твір вважається одним із перших провісників жанру коміксу (протокомікс).
В Україні мистецтво «графічних романів» активно розвивається, проте комікси аж надто рідко потрапляють до широкої аудиторії. Перший український графічний роман, створений Максимом Прасоловим, Олексієм Чебикіним та Олегом Коловим, має назву «Даогопак: Анталійська гастроль». У ньому 60 сторінок. Уперше його було представлено у вересні 2012 року на львівському форумі видавців. На сьогодні це 3-том- ний графічний роман-блокбастер про пригоди козаків-характерників із лицарського ордену магів і майстрів бойових мистецтв Запорозької Січі.
Фантастику Ґейман почав писати наприкінці 1980-х, дебютувавши оповіданням «У пошуках дівчини» (1985). Відтоді він опублікував близько двох сотень оповідань, найкращі з яких увійшли до збірки «Ангели і відвідування» (1994), «Дим і дзеркала» (1998) тощо. Оповідання «Кораліна» (2002) дістало премію Британської асоціації фантастики. Серед фантастичних романів Ґеймана відзначають «Добрі ознаки» (1990, у співавторстві з Террі Пратчеттом), «Зоряний пил» (1997), «Американські боги» (2000). Крім того, Ґейман написав сценарій одного з епізодів популярного телесеріалу «Вавилон-5», довідковий том «Без паніки, офіційний довідник по Путівнику для мандрівників Галактикою автостопом» до популярної серії Дугласа Адамса і низку книг для дітей. Ще він захоплюється музикою та пише тексти пісень для англійських і американських гуртів.
Ґейман у 1992 році переїхав із Великої Британії до Сполучених Штатів, тому його називають не тільки англійським, а й американським письменником.
6.6.2 Лекція Ніла Ґеймана «Чому наше майбутнє залежить від читання»
Видатний англійський письменник часто виступає перед різними аудиторіями. Книголюбам він розповідає про свої твори, студентам університету — про те, як писати популярну літературу. А для тих, хто не розуміє, навіщо читати художню літературу та яка від цього користь, у 2012 році він прочитав чудову лекцію «Чому наше майбутнє залежить від читання». Ґейман виступав не лише як письменник, а й як громадянин, який прагне «дати всім рівні шанси в житті й допомогти стати впевненими та зацікавленими читачами». Лекція вразила багатьох людей, її було перекладено багатьма мовами.
Чому майбутнє світу залежить від читання? Що художня література дає людям і як змінює їх? Чому паперові книжки ніколи не зникнуть? Навіщо в сучасному світі бібліотеки та бібліотекарі? Як звичайна уява здатна покращити наше життя? Які обов’язки ми, дорослі, маємо перед дітьми та світом? На ці та інші важливі запитання можна знайти відповіді в лекції письменника, де чітко формулюються думки, наводяться переконливі аргументи та життєві факти. До того ж лекція прекрасно ілюстрована і «не відпускає» читача до останнього речення.
6.6.3 «Кораліна»
ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ
«Кораліна» — повість, що поєднує жанри фантастики та жахів. Це одна з перших казок, написана Нілом Ґейманом для дітей. Англійському фантасту вдалося в казковій повісті створити особливий фантастичний світ, цікавий і страшний водночас. Помітно, що письменник орієнтувався на славнозвісні казки Льюїса Керролла про Алісу. Його героїня Кораліна — це сучасна Аліса, що потрапила до казки. Хоча для Кораліни все завершується добре, пригоди змушують її переоцінити свою родину і більше полюбити батьків. Ґейман переконує, що на світі немає нічого, дорожчого за родину.
Події у творі розпочинаються тоді, коли десятирічна Кораліна Джонс разом з батьками переїхала жити до старого будинку. Батьки дівчинки весь час працювали, тому їй доводилося самій шукати, чим заповнити свій час. Одного разу Кораліна знайшла замкнені двері в кімнаті на нижньому поверсі. Відімкнувши їх, вона натрапила на замурований прохід.
Загальне занепокоєння сусідів у будинку підігріло її цікавість. Кораліна не взяла до уваги попередження про небезпеку і вирішила вдруге відчинити двері. Цього разу вона знайшла не цегляну стіну, а довгий коридор, який привів до такого самого будинку, як і її.
Там мешкали «інші» Мати та Батько. Вони схожі були на батьків Кораліни, за винятком того, що замість очей у них були блискучі чорні ґудзики. У цьому «Іншому світі» усе здавалося кращим: її «інші» батьки уважні, кімната повна іграшок, що оживають, а з «іншими» сусідами було цікаво і весело.
Дівчинка весь час уважно придивлялася до «іншого» будинку. І згодом виявилося, що не все в ньому так добре, як здавалося. Він позбавлений материнського тепла й любові. Кораліна зустріла там дивних і страшних істот, побачила зворотний бік ідеального «іншого» будинку — насправді це місце виявилося жахливою і страхітливою в’язницею для душ дітей, які полонила страшна відьма, що прикидалася «іншою» Мамою. Коли постало питання про вибір, де залишитися, Кораліна не захотіла прийняти правила нової гри, вирішила не втрачати себе і вибрала рідних батьків. їй довелося бути сміливою й рішучою, сильною й наполегливою. Можливо, вона переконалася: якщо їй іноді не вистачає уваги батьків, це не означає, що вони її не люблять.
Література і культура
За твором Ґеймана зняли ляльковий мультиплікаційний фільм «Кораліна в Країні Жахів», загальний прибуток від його прокату склав близько 124 млн доларів. На думку Американського інституту кіномистецтва, мультфільм визнаний найкращим фільмом 2009 року. Його номінували на премію «Оскар».
За романами Ніла Ґеймана зняли чотири художні фільми. Найвідоміші з них — «Зірковий пил» (2007, США — Велика Британія) та «Американські боги» (2017, США).
Україна і світ
Твори Ніла Ґеймана українською мовою перекладали Олександр Мокровольський, Світлана Філатова, Максим Бакалов, Дмитро Кушнір. Окремі статті та есе — Богдан Романцов та Ніка Чулаєвська.
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Розкажіть, що ви дізналися про письменника Ніла Ґеймана.
2. Розкрийте причини популярності його творів.
3. Визначте особливості авторського стилю текстів Ніла Ґеймана.
4. Розкрийте проблему вибору в розумінні письменника.
5. Напишіть есе на тему: «Моє сприйняття таланту Ніла Ґеймана».
ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ
• Об’єднайтеся у групи і підготуйте комікс до прочитаного тексту Ніла Ґеймана. Презентуйте його у класі.
Структура коміксу:
• обкладинка — передає основний зміст коміксу. Крім малюнка, на обкладинці можуть розміщуватися назва, логотип фірми, реклама, дата, підписи художників;
• фронтиспіс — малюнок перед титульною сторінкою. Дає змогу читачеві більше дізнатися про комікс;
• титульна сторінка — короткий вступ, імена авторів, художників;
• основна частина — сторінки, кількість яких необмежена, але в стандартних коміксах їх від 20 до 40;
• Pin-Up Page — додаткові малюнки від основних художників або від інших людей, що мають якийсь стосунок до коміксу, наприклад, альтернативні варіанти обкладинок.