Зарубіжна література (рівень стандарту). Підручник. 10 клас. Н. М. Кадоб’янська

Романтизм у Німеччині

Романтизм не був лише літературним напрямом, він був рухом, що охопив різні сфери духовної культури того часу. Є не лише романтична література, а й романтична музика і романтичний живопис, романтична філософія й історіографія, навіть романтична правова наука, психологія, медицина тощо. Романтизм складався й розвивався як ціла духовна культура.

Етапи розвитку німецького романтизму

Романтизм у Німеччині пройшов 3 етапи:

1 етап — ранній: кінець ХVІІІ — початок ХІХ ст., складалася естетична основа німецького романтизму в колі молодих талантів. Вони створили образ власного романтичного героя. Він обов’язково наділений творчим талантом: поет, музикант, художник, який силою своєї фантазії перетворював світ, що лише віддалено нагадував реальність. Міф, казка, легенда, переказ складали ґрунт мистецтва ранніх романтиків.

2 етап — народно-фольклорний романтизм: початок ХІХ ст. Романтики присвятили себе вивченню і збиранню німецького фольклору. До їхнього кола входили відомі вам збирачі німецьких казок брати Якоб і Вільгельм Грімм.

Романтики цієї течії не тільки збирали народну поезію й черпали з неї мотиви, образи, барви. Їх зачаровувала «природність» і «органічність» народної поезії, простота й безпосередність поетичного вислову, його емоційна наснаженість і мелодійність.

Прибічники народно-фольклорного романтизму не тільки звертаються до національних джерел і витоків літератури, а й вважають їх основою творчості. У їхніх творах вперше з’являється поняття «національного» як властивого лише німецькому народові, як глибинно самобутнього в етнічному значенні. Романтики свідомо прагнули творити мистецтво, що виходить із національних витоків та основ і вирізняється яскравою національною своєрідністю. На цьому шляху вони досягли неабияких успіхів і збагатили національну літературу.

Елізабет Єріхау-Бауманн. Якоб (праворуч) і Вільгельм Грімм. 1855 р.

Україна і світ

Фольклорно-етнографічна течія романтизму набула надзвичайної популярності не лише в німецькій, а й в інших європейських літературах. У цей період інтенсивно перекладаються твори слов’янського фольклору в Німеччині та інших країнах Заходу.

Найвідомішою є збірка німецького письменника, перекладача слов’янської поезії Вільгельма фон Вальдбрюля (псевдонім німецького поета Вільгельма Флорентіна Цуккалмальо) «Слов’янська балалайка» (1843 р.), де вміщено переклади 99 українських народних пісень. Великий прихильник слов’янської народної поезії взагалі, української зокрема, Вільгельм фон Вальдбрюль дібрав до збірника баладу «Ой не ходи, Грицю», потім історичні балади — «Ковалева дочка», «Пан Каньовський», «У Києві на риночку», «Сава Чалий», «Ой поїхав королевич», «Довбуш» тощо.

Протягом ХІХ ст. пісня «Ой не ходи, Грицю» була перекладена на німецьку мову понад 10 разів і вже стала, так би мовити, «своєю» в німецькій культурі. У ХІХ столітті цю пісню співали не тільки у Німеччині, айв Австрії, Швейцарії, Франції тощо. І майже всі перекладачі прагнули точно зберегти розмір твору, не відходячи від ритмічно-музичної структури оригіналу.

3 етап — пізній романтизм: до середини ХІХ ст. Центр романтичного руху перейшов до столиці Пруссії — Берліна. З Берліном пов’язаний плідний період у творчості Ернста Теодора Амадея Гофмана, тут же вийшла перша поетична книжка Генріха Гейне.

Однією з найпопулярніших течій пізнього романтизму стала гротескна течія, яку за іменем її найвидатнішого й найхарактернішого представника, Ернста Гофмана, можна також назвати гофманівською.

Принципово новим у цій течії було перенесення романтичної фантасмагорії до сфери повсякденного життя, побуту, внаслідок чого убога сучасна дійсність поставала у примхливих гротескно-фантастичних обрисах та освітленні, розкриваючи при цьому свою непривабливу сутність.

Теорія літератури

Гротеск (від фр. grotesque — химерний, незвичайний) — це тип художньої образності, заснований на гіперболі, сміху, контрасті й поєднанні карикатури і правдоподібності, реального і фантастичного, трагічного й комічного. У загальному сенсі означає щось, виконане в потворно-комічному, химерно-фантастичному стилі. Це може бути літературний твір, картина, друкарський шрифт.

Фантасмагорія — нагромадження химерних образів, видінь, фантазій; хаос, сумбур, гротеск.

Термін гротеск походить від знайдених на межі XV- XVI ст. Рафаелем Санті у римських підземних гротах химерних настінних малюнків з поєднанням рослинних і тваринних форм. Гротеск використовувався ще в міфології та античній літературі, на ньому ґрунтуються твори Джонатана Свіфта, Ернста Гофмана, ним послуговувалися Едгар По і Микола Гоголь, Оноре де Бальзак та інші.

Гротеск у літературі

У повісті Миколи Гоголя «Ніс» зникнення Носа переплітається з буденною реальністю Петербурга. Абсурдність полягає в тому, що ніс, зникнувши з обличчя, став чиновником 5-го класу. Усі поводяться з ним, як зі звичайною людиною. Навіть героя події, який позбувся носа, турбує не те, чим він буде дихати, а те, який вигляд він матиме в суспільстві при дамах. Ніс на посаді чиновника зовсім не викликає ні в кого зайвих запитань. Безглуздість самої ідеї є гротеском.

Шинель в ілюстраціях Сави Бродського до повісті Миколи Гоголя — символ доби. Ототожнення світу з шинеллю, коли людину оточують лише символи державної влади з двоголовими орлами, — приклад гротеску.

Сава Бродський. Ілюстрація до повісті М. Гоголя «Шинель». ХХ ст.

У повісті «Гобсек» Оноре де Бальзак розкриває «владу золота» як руйнівну силу, що спотворює людські душі. «У золоті сконцентровані всі сили людства», — вважає Гобсек. І золото для нього — це передусім влада, воно є її символом: «Я володію світом, не втомлюючи себе, а світ не має наді мною найменшої влади». Сила золота у цьому випадку — гротеск.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Розкрийте особливості розвитку романтизму в Німеччині.

2. Пригадайте, твори яких німецьких романтиків вам запам’яталися і чим саме.

3. Оцініть інформацію про переклад на німецьку мову пісні «Ой не ходи, Грицю». Конкретизуйте, яке значення вона для вас має.

4. Поясніть, що означає термін гротеск. Поясніть, як наведена схема «Гротеск у літературі» конкретизує нове для вас поняття.

5. Прокоментуйте інформацію про гротеск у літературі. Доповніть її власними прикладами.

6. Узагальніть, що нового ви дізналися зі статті підручника.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

Знайдіть і прослухайте записи української народної пісні «Ой не ходи, Грицю» у виконанні Марії Миколайчук, Раїси Кириченко та кавер-версію Віри Кекелії з шоу «Голос країни» 2017 р. Обговоріть, чим пісня привертала і привертає увагу поціновувачів українського фольклору.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

- Об’єднайтеся в пари і підготуйте віртуальну виставку творів мистецтва з елементами гротеску.

2.1.1 Ернст Теодор Амадей Гофман (1776-1822)

Німецький письменник, композитор, художник Ернст Теодор Амадей Гофман — яскравий представник гротескної течії романтизму. Притаманний романтизму синтез різних видів мистецтва з особливою силою проявився в романах, новелах і казках Гофмана. Примхливий художній світ його творів сповнений музики, провідну роль у ньому відведено фантазії, головні герої — музиканти, поети, художники.

Гофман народився 24 січня 1776 року в місті Кенігсберзі. Батьки назвали його Ернст Теодор Вільгельм. Уже дорослим він замінив своє третє ім’я на Амадей на честь свого кумира — композитора Моцарта.

Коли Ернстові виповнилося три роки, сім’я розпалася. Хлопчик з матір’ю переїхав до будинку бабусі. Тут усі грали на музичних інструментах, і тому Ернст змалку полюбив музику — захоплення всього подальшого життя. Неабиякий хист хлопчик виявив і до малювання.

Із шести років Гофман навчався в міській школі Кенігсберга і паралельно відвідував уроки музики та уроки малювання. У дванадцять він уже вільно імпровізував на клавірі, органі, грав на скрипці, вивчав теорію музики, залюбки складав вірші, оповідання, казки.

Попри здібності до музики й малювання Гофман змушений був обрати професію за сімейною традицією — стати юристом. З 1792 року він вивчав право в Кенігсберзькому університеті «Альбертіна», найкращому навчальному закладі Пруссії. Серед професорів університету був відомий філософ Іммануїл Кант, однак юний Гофман дозволяв собі прогулювати лекції метра й підсміюватися з його шанувальників.

Кавер-версія — авторська музична композиція у виконанні іншого музиканта чи колективу. Кавер-версія може містити елементи оригінальної музичної композиції, на яку накладаються елементи нового музичного аранжування.

Ернст Теодор Амадей Гофман. Псевдонім Гофмана як композитора — Йоганн Крейслер.

Вулиця Французька в Кенігсберзі (перша половина ХХ ст.). В одному з цих будинків народився Гофман

Кенігсберзький університет, у якому навчався Гофман

Кенігсберзький університет «Альбертіна», або Крулевецька академія, — найстаріший університет Пруссії, який був відкритий у 1544 р., — другий після університету у Франкфурті- на-Одері (1506) вищий навчальний заклад Пруссії.

Музику Гофман вважав найромантичнішим мистецтвом, що передає потяг людини до прекрасного. Усіх людей він ділив на дві нерівні частини: музиканти і не музиканти. Музиканти — це ентузіасти, не- музиканти — філістери. Філістер — німецькою мовою означає «обиватель», тобто звичайна людина, яка хоче домашнього затишку, смачної їжі, спокою, душевного й тілесного комфорту.

Ентузіаста хвилює краса, він знаходить справжнє щастя у творчості. Лише матеріального благополуччя йому замало, духовне він цінує більше за матеріальне. Ентузіаст убачає красу скрізь: у веселці, грозі, у зливі й снігопаді, він чує музику світу, що оточує.

Перша новела Гофмана була присвячена Крістофу Глюку, уславленому німецькому композитору XVIII століття.

У студентські роки Гофман захоплювався творами Руссо, Свіфта, Гете, Шиллера, брав уроки живопису та уроки гри на фортепіано й музичної теорії. Рідним будинком для нього став не університет, а театр, де він уперше почув оперу Моцарта «Дон Жуан», на слух вивчив її напам’ять і виконував на фортепіано.

У 1800 році Гофман успішно закінчив курс юридичних наук в університеті, покинув Кенігсберг і поїхав до Берліна. У столиці він працював у суді, а у вільний час займався музикою і малюванням. У Берліні вирувало життя: тут були театри, шуміли багатолюдні салони, у яких бурхливо обговорювали події французької революції, сперечалися про мистецтво. Таке життя подобалося Гофману, та після іспиту на чин асесора він отримав направлення до Польщі, частина якої входила на той час до Прусської імперії. Ернст переїхав до Познані, де зустрів чарівну польку Михалину Рорер-Тищинську, з нею повінчався.

У Варшаві, куди Гофмана перевели в чині державного радника в 1804 році, він наблизився до світу мистецтва, що так його вабив.

Із «музичного дилетанта» Гофман у Варшаві перетворився на помітну постать у музичному світі та здобув визнання публіки.

У 1806 році війська Наполеона зайняли Варшаву, і Гофман втратив службу через розпуск прусських державних установ. Він переїхав до Берліна, але в розореній Наполеоном Пруссії нікому не був потрібний ні як юрист, ні як музикант або художник.

У 1808 році доля зглянулась над Гофманом: його запросили у Бамберг капельмейстером — диригентом театрального хору та оркестру. Він також писав музику для вистав міського театру, розписував його стіни.

Літературне життя Ернста Теодора Амадея Гофмана почалося в 36 років. 15 лютого 1809 року була надрукована його новела «Кавалер Глюк», герой якої — музикант — розмірковує про місце музики в житті людини.

З 1812 року Гофман майже цілком віддається літературі. У 1814 році він видав тритомну збірку новел і повістей «Фантазії в манері Калло», яку німецька публіка зустріла із захватом. Центральна тема збірки — доля художника й місце мистецтва в сучасному світі. Гофман сатирично змальовує в новелах загрузле в корисливих і буденних справах дворянське та буржуазне суспільство, у якому люди мистецтва приречені на самотність і страждання.

Найвизначнішим твором збірки стала повість-казка «Золотий горнець», яка мала надзвичайний успіх, а сам Гофман називав її своїм найулюбленішим твором.

У 1816 році Гофман отримав у Берліні посаду радника юстиції, що забезпечило йому сталий прибуток і дало змогу кожну вільну хвилину присвячувати мистецтву.

2.1.2 Творчість Гофмана

Письменника приваблювало таємниче, незбагненне. У творах Гофмана — новелах, повістях «Золотий горнець» (1814), «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819), романі «Еліксир диявола» (1816) — світ зображено наче видимим у двох планах: реальному та фантастичному, причому фантастичний постійно вривається в реальний (феї п’ють каву, чаклунки торгують пиріжками і т. п.).

У 1819-1822 роках Гофман працював над романом «Життєві погляди кота Мурра», почасти автобіографічним твором, надзвичайно дотепним і мудрим. У романі дві незалежні одна від одної сюжетні лінії: «автобіографія» кота Мурра й історія життя при дворі в карликовому німецькому князівстві капельмейстера Йоганнеса Крейслера.

У 1822 році вийшов друком новий роман письменника «Володар бліх», який містив сміливі випади проти поліційного режиму Пруссії.

Гофман став також творцем кримінального жанру, першим твором якого визнано його новелу «Мадемуазель де Скюдері».

25 червня 1822 року після тяжкої хвороби Гофман помер.

Видання 1855 р. Зображення кота Мурра, ймовірно виконане Гофманом

Саме гофманівський кіт-філософ Мурр надихнув письменника Михайла Булгакова на створення дивовижного образу кота Бегемота в романі «Майстер і Маргарита», з яким ви ознайомитеся в 11 класі.

Жак Калло — французький гравер XVII століття, у творах якого життєва конкретність тонко помічених гострохарактерних деталей поєднувалася з гротескною виразністю образу й фантастичними елементами.

Романтик і сатирик

Гофман підводить підсумки німецькому романтизму. Основний для романтизму конфлікт — розлад між мрією і дійсністю — головна тема його творчості.

Проза німецького життя є сіреньким тлом, на якому яскраво виграють барви гофманівської фантастики. Крізь усю творчість Гофмана проходять два її потоки: з одного боку, радісна, сповнена яскравих барв фантастика, що завжди давала насолоду дітям та дорослим («Лускунчик», «Чуже дитя», «Королівська наречена»). З іншого боку, — фантастика кошмарів, художнього втілення «нічного боку» душі людей, якими володіють темні, незрозумілі сили («Еліксир диявола», «Піщана людина», «Майорат»).

Тема двоїстості була характерна як для натури Гофмана, так і для його творчості. Саме ця тема й визначила чіткий розподіл усіх гофманівських персонажів на дві групи: на філістерів та ентузіастів.

Філістери — бездуховні міщани, які міцно стоять на землі, на першому місці для них добробут, вони не відчувають потреби у «високому», тому й не думають про нього. Ентузіасти живуть духовними інтересами — повна протилежність філістерам. Ентузіасти — це люди мистецтва (поети, музиканти, художники). їх набагато менше в житті, ніж філістерів, і це дуже сумно.

Гофман мав дивовижний хист бачити в житті дисгармонію. Різноманітні відхилення, дисонанси він помічав у всьому: у людині, природі, суспільстві. Це своє відчуття письменник передавав за допомогою гротеску, фантастики, соціальної сатири.

Двоїстість внутрішнього світу. Пам'ятник у провулку Гофмана в Світлогорську неподалік Калінінграда (Кенігсберга)

Теорія літератури

Фантастика (від старогрецьк.— мистецтво уяви, фантазія) — жанр і творчий метод у художній літературі (та інших формах мистецтва), що характеризується використанням фантастичного припущення, «елементу надзвичайного», порушенням меж реальності, прийнятих умовностей.

Соціальна сатира — гостра критика суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках суспільного й політичного життя. Художні засоби сатири — гротеск, пародія, іронія.

Як письменник Гофман виділяється серед своїх сучасників-романтиків. Він ніколи не впадав у сентиментальний пафос, характерний для представників романтизму. Твори письменника сповнені своєрідного гумору,іноді іскрометного й барвистого, іноді гіркого й примхливого, на грані сатири. У гофманівському романтизмі наявні ознаки нового літературно-художнього методу — реалізму.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Назвіть повне ім’я Гофмана і прокоментуйте його.

2. Перерахуйте, чим займався Гофман, юрист за професією, крім службових обов’язків.

3. Пригадайте, коли Гофман став письменником.

4. Поясніть, на які дві групи поділяв Гофман людей. Обміркуйте, з чим це пов’язано. До якої групи, на вашу думку, належав сам письменник?

5. Обґрунтуйте, як цей поділ відбився у творчості Гофмана.

6. Розкрийте, у чому виявляється багатогранність таланту Гофмана.

7. Поміркуйте, які саме твори принесли Гофману світову славу й чому.

8. Проаналізуйте, як вплинув фольклор на творчість Гофмана.

9. Напишіть нарис «Моя улюблена казка Гофмана» і розмістіть його в соцмережах.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Об’єднайтеся у групи й підготуйте повідомлення з презентацією на одну з тем:

Гофман-музикант.

Казки Гофмана.

Ілюстрації до казок Гофмана.

Твори Гофмана на сцені й на екрані.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. Знайдіть сайти мережевих бібліотек «Відкрита книга» та «Читанка» і дослідіть каталог творів Гофмана. Розкажіть, які з них вам відомі і як ви з ними ознайомилися.

2. Поміркуйте, чи вдалося авторам веб-проектів реалізувати свою основну ідею — популяризація електронної літератури, створення якісної, доступної й безкоштовної книги.

3. Розробіть пропозиції для активізації читання творів Гофмана в електронних бібліотеках.

2.1.3 «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»

У 1819 році з’явилася повість-казка Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» — гротескно-сатиричне зображення німецького суспільства початку XIX ст.

Прізвисько Цинобер походить від цинобра — фарба червоного кольору.

Нарис — невеликий твір художньо-публіцистичного жанру, що передбачає розкриття цікавої події або образу цікавої особи.

Веб-проект — проект зі створення різноманітних інформаційних систем в Інтернеті

Своє бачення дійсності Гофман переніс тут у світ казки й фантазії. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» — новела-казка, де події фантастичні й незвичайні, проте соціальне тло, на якому вони відбуваються, цілком реальне.

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

Ілюстрація Дениса Гордєєва. ХХ ст.

Ілюстрація Владислава Єрка. ХХІ ст.

Події новели розгортаються в маленькому казковому князівстві Керепес, яке за давніх часів князя Деметрія було притулком фей та чарівників. Правління князя Деметрія можна вважати взірцевим, бо «ніхто не відчував його влади, і всі були тим дуже вдоволені» (тут і далі переклад Сидора Сакидона). Цей природний стан речей порушив наступник Деметрія князь Пафнутій. Новий князь вирішив «цивілізувати» народ і «ввести освіту», чим зруйнував гармонію дійсності й казки. Очолив реформи камердинер Пафнутія, який убачав своє завдання в тому, щоб «вигнати з країни всіх людей небезпечних настроїв», а також «вирубати навколишні ліси, зробити річку судноплавною, розвести картоплю» тощо.

Напевне, тільки в такій «освіченій» країні й міг з’явитися феномен Цахеса. Потворний малюк Цахес отримав у подарунок від доброї феї Рожабель-верде три чарівні золоті волосини, завдяки яким він може привласнювати зроблене іншими людьми. Він блискавично зробив кар’єру, завоювавши прихильність князя. У нього, огидного карлика, закохалася чарівна донька Моша Терпіна Кандіда. Ордени й багатство Цахеса затьмарили розум людям. Міщани-філістери наче не помічають моральну й фізичну потворність таємного радника, а згодом міністра Цинобера.

Справжнє обличчя Цахеса бачать лише люди талановиті й чесні, «щасливці, обдаровані внутрішньою музикою». Це студент Бальтазар, канцелярист Пульхер, музикант і композитор Сбіока. Вони перші страждають від чар маленького потвори та нічого не можуть вдіяти проти всесильного перевертня. Допомагає відновити справедливість лише чарівне втручання доктора Проспера Альпануса.

Брехливість і лицемірство, що заповнюють життя персонажів, зовсім не казкові. У житті, на жаль, часто буває, що розумних і талановитих людей переслідують, вони злидарюють у той час, як нездари обіймають високі посади та розкошують.

Казка про крихітку Цахеса закінчується щасливо, як це й повинно бути в казках. Мрії студента Бальтазара збуваються, він одружується з Кандідою й оселяється разом із коханою в чудовому маєтку за містом. Проте, як не дивно, ця ідилія виглядає значно менш реальною, ніж фантастичний фаворитизм жахливого Цинобера. Доля студента склалася вдало, проте решта мешканців князівства продовжують жити у світі, де «без волі князя не може бути ні грому, ні блискавки», де князь та його дворяни «десь там, у залах, дуже мудро радять раду, тимчасом як простий люд у полі лише оре й сіє».

Сучасники Гофмана миттєво впізнали за казковим і смішним критику актуальних подій і постатей і читали «Цахеса» як гостро сатиричний твір. У наш час конкретне відійшло у минуле, а ось універсальне вражає своєю актуальністю.

Риси романтизму в повісті-казці «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»

Для сатиричного зображення життя, яке письменник спостерігав у роздробленій на сотні феодальних держав і князівств, економічно відсталій Німеччині свого часу, Гофман вдається до гротеску, фантастики, соціальної сатири.

Малюк Цахес метафорично уособлює владу золота над людьми (три золоті волосинки): усі його вважають красенем, не помічаючи потворної зовнішності; його вчинки, підлі й бридкі, видаються мудрими і корисними. Більше того, усі талановиті, неординарні та прогресивні ідеї, що належать іншим, приписують Цахесові, а його невдачі адресуються іншим.

Так, прекрасний любовний сонет, написаний студентом Бальтазаром для своєї коханої Кандіди, усі вважають твором генія Цахеса, який не відмовляється від авторства: «Це ж дрібниця, яку я похапцем написав минулої ночі». Так само він привласнює успіх від концерту скрипаля Сбіока, від арії, виконаної співачкою, від наукових досліджень юнака Пульхера.

Чому ж нікчемного потвору всюди вважають найрозумнішим, найвродливішим, найталановитішим? Що затьмарює розум «освічених» філістерів князівства? В очах філістерів тільки той, хто володіє золотом, наділений вродою і талантами.

Ілюстрація Дениса Гордєєва. ХХ ст.

Зробити службову кар’єру, виконуючи усі накази начальства, збагатитися й вигідно одружитися — ось життєва філософія прусських міщан- «філістерів», зображених Гофманом. Письменник вдало пародіює канцеляризми в мові своїх персонажів, висміює бюрократію Пруссії початку XIX ст., де людину підмінює її соціальне становище.

Ідеальні герої Гофмана — люди, які бачать усю ницість влади грошей і речей і мріють про настання «царства розуму» — єдині спроможні розірвати зачароване коло, видерти три золоті волосини в злощасного Цинобера.

Такий ідеал — студент Бальтазар, чиста безкорислива людина, поет, який бачить недоступну обивателю красу. «У твоїй власній душі здіймається божественний звук, що його зроджує чудова гармонія найпотаємніших глибин Природи», — говорить юнакові маг Проспер Альпанус.

Усі герої іронічної казки «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» поділяються на дві групи залежно від того, як вони ставляться до Цинобера. Ентузіасти (романтики, маги, поети) бачать справжню сутність потвори Цахеса; філістери (обивателі, нікчеми, кар’єристи), засліплені блиском золота, приймають нікчемного карлика за володаря душ і дум.

Українською мовою казку Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» переклали Євген Попович і Сидір Сакидон.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Визначте, кого з героїв казки можна назвати головним. Назвіть основні риси його характеру. Якою є його постать: фантастичною чи реальною?

2. Поясніть, на які дві категорії поділяються герої казки. Чим вони різняться.

3. Поміркуйте, чи є в казці персонаж, який утілює риси авторського ідеалу.

4. Розкрийте, яке значення має образ-символ золотих волосин.

5. Простежте, хто в казці піддається чарам, а хто — ні. Обґрунтуйте чому.

6. Порівняйте опис у тексті малюка Цахеса справжнього і те, яким його бачать філістери. Про що це свідчить?

7. Назвіть риси романтизму в повісті-казці Гофмана.

8. Проаналізуйте, чи можна назвати Бальтазара романтичним героєм.

9. Напишіть твір-мініатюру на тему «Наскільки актуальною є повість-казка «Крихітка Цахес» сьогодні».

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

Знайдіть і перегляньте фільм німецькою мовою (із субтитрами) «Zauber um Zinnober» за мотивами «Крихітки Цахеса» Гофмана. Поміркуйте, що в цьому фільмі є наднаціональним.

Сцена з опери «Казки Гофмана» композитора Жака Оффенбаха

Діалог мистецтв

Саме художніми творами Е. Т. А. Гофман здобув світову славу. Більшість його оповідань, повістей і навіть один роман мають казковий сюжет, у них поряд із людьми діють феї, чаклуни, добрі й лихі духи, тварини.

Казки Гофмана «Лускунчик», «Крихітка Цахес», «Володар Бліх» стали всесвітньо відомими. На них виросло багато поколінь дітей, їх і зараз із задоволенням читають мільйони дітей в усьому світі.

Кадр із мультфільму «Лускунчик». 2004 р.

Кадр із мультфільму «Гофман і таємниця годинникаря»

Україна і світ

В Україні до постаті Гофмана звертався Микола Бажан у поемі «Гофманова ніч» (1929). Українською мовою окремі твори Гофмана переклали Євген Попович і Сидір Сакидон.

Із 1997 по 2007 роки в Києві існував рок-гурт «Крихітка Цахес». Свій стиль музиканти визначали як «актуальна альтернативна поп-музика».

Про дивовижний талант і нестримну фантазію Ернста Теодора Амадея Гофмана — Митця з великої літери, казкаря, філософа, сатирика — написано дуже багато. З плином часу проза великого романтика повертається до нас усе новими гранями, вражає багатством змісту і довершеністю форми, оригінальністю й новаторством.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Подискутуйте, чому в різні часи так багато шанувальників таланту Гофмана.

2. Розробіть ескіз обкладинки для сучасного видання твору «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Підготуйте його презентацію в класі.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. Знайдіть і прослухайте музичні твори гурту «Крихітка Цахес». Поміркуйте, з яких мотивів гурт узяв собі таку назву.

2. Використовуючи мережу Інтернет, дослідіть популярність творів Гофмана в сучасних українських читачів. Підготуйте твітер-повідомлення на цю тему і розмістіть його в соціальних мережах.