Наприкінці ХІХ століття деякі митці виявили для себе, що копіювання очевидних життєвих фактів і подій не задовольняють їхніх творчих прагнень. Світ у їхньому розумінні настільки мінливий і незбагненний, що створення завмерлих відображень дійсності не може бути метою істинного мистецтва. Такі уявлення спричинили виникнення нових літературних напрямів, яскравий вибух нових форм та ідей, які торкнулися усіх видів французького мистецтва, а особливо — поезії.
Основа символізму була закладена із виданням у 1857 році новаторської поетичної збірки Шарля Бодлера «Квіти зла». Подальшого розвитку цьому напряму надала у 1860-1870-х роках творчість Поля Верлена й Артюра Рембо. Саме французькі поети визначили головні риси усього європейського символізму, який досяг розквіту наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття і проіснував до 1910-х років. Зародившись у поезії, символізм поширився на інші види мистецтва: живопис, театр, музику.
Символізм як мистецький напрям, пов’язаний із декадансом, відверто протиставляв свої принципи реалізму та натуралізму, відмовившись від моралізаторства і будь-якого копіювання дійсності. Поетів-символістів цікавив не щоденний матеріальний — тлінний — світ, а світ таємничий, духовний — вічний. Вони наділяли буденність особливим, загадковим змістом, намагаючись «висловити невисловлюване».
Поетів-символістів, як й імпресіоністів, пригнічувала думка, що реальність, суть людської душі можна вмістити в пласку, логічну оповідь. Тому символісти прагнули не означати словами явища дійсності, а намагалися в образах-символах втілити вічні ідеї, свої творчі осяяння, інтуїтивні здогадки і ледь вловимі переживання.
Хоча коріння естетики символізму сягало романтизму, в ньому відобразилося прагнення митців до оновлення та експериментаторства. Прикметною ознакою символізму стало перетворення конкретного художнього образу на багатозначний символ, натяк, асоціацію. Символ заворожував митців своєю містичністю. У ньому вони бачили зв’язок земного з потойбічним, тимчасового з вічним.
Поети-символісти зверталися, передовсім, не до прямого значення слів, а до глибини різних змістів, до їхньої енергії. Тому важливу роль відігравала мелодійність і ритм слів, їхня суголосність та здатність пробуджувати у читача напівсвідомі асоціації, враження й емоції. Символісти використовували складні метафори, інакомовлення, багатозначність, музикальність, алітерації, асонанси, абстрактні образи.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Предметні компетентності
1. Як теорія «ясновидіння» вплинула на життя Артюра Рембо?
2. Виразно прочитайте поезію Артюра Рембо «Відчуття».
3. Який настрій домінує в цьому вірші? Простежте, у якому часі поет використовує дієслова. Як ви можете це прокоментувати?
4. Природа у вірші сприймається як: 1) величний храм; 2) близька людині істота; 3) вороже середовище; 4) низьке, не варте уваги співця скупчення комах, тварин, метеорологічних явищ?
5. Синій колір — улюблений колір символістів — символізує гармонію. Як ще поет передає у вірші відчуття гармонії між людиною і світом?
6. Як у цьому творі відобразилися мотиви бродяжництва?
7. Доведіть, що вірш «П’яний корабель» належить до символістської поезії. Символом чого є образ корабля? Які ще символи є у творі?
8. Доведіть, що символ корабля багатозначний. Як об’єктивний (зовнішній) мотив блукань корабля переростає у мотив суб’єктивних (духовних) пошуків і метань?
9. Знайдіть у творі приклад персоніфікації. Поясніть значення антитези «керований / некерований корабель».
10. Порівняйте настрій у поезіях Артюра Рембо «Відчуття» (перший період творчості) і «П ’яний корабель» (другий період творчості). Зробіть висновок про особливості світосприймання Артюра Рембо у двох періодах його творчості.
11. Дієслова якого часу використано у вірші «П’яний корабель»? Поясніть чому.
12. Як ви гадаєте, бунт проти чого покладено поетом в основу вірша?
13. Чим, на вашу думку, завершиться бунт корабля, що позбувся «шумливого... екіпажу»? Чи усвідомлює це корабель? Чи лякає його майбутнє?
14. Зробіть висновок про силу таланту Артюра Рембо, підлітка, який, ніколи не бачивши ні моря, ні кораблів, зміг написати такий яскравий твір.
15. Виразно прочитайте сонет «Голосівки».
16. Які асоціації викликають в поета звуки? А у вас?
17. Спробуйте простежити у творі символічний рух людського життя: від темряви (чорний колір) до осягнення божественного смислу (синій колір).
18. Який настрій домінує в поезії «Моя циганерія»?
19. Спробуйте на основі тексту описати зовнішність ліричного героя — вільного поета. Як ви вважаєте, чому Артюр Рембо створив саме такий образ митця?
20. Якою у вірші постає для поета свобода? Що є свідченням його відмови від умовностей суспільного життя?
21. Доведіть, що ліричний герой відчуває єдність зі світом природи.
22. Чому поезію «Моя циганерія» можна назвати прикладом суб’єктивного мистецтва? Порівняйте назву вірша в оригіналі і перекладі. Прокоментуйте гру слів богема і циганерія.
23. На основі вивченого поясніть відмінність між реалістичним і нереалістичним мистецтвом.
24. Зробіть висновок про етичні та естетичні засади лірики другої половини ХІХ століття. Поясніть феномен «чистого мистецтва».
Суспільна та громадянська компетентності
Знайдіть в інтернеті туристичну візитку міста Шарлевіль (Charleville-Mézières). Перегляньте її.
Яким постає місто, де народився Артюр Рембо, яке так палко він хотів покинути у юному віці і за яким тужив у далекій Африці?
Поділіться своїм враженням від французького провінційного містечка.
Знайдіть в інтернеті відеоролик-відвідування «Музею Артюра Рембо» у Шарлевілі. Ознайомтеся з експозицією та квартирою, в якій мешкала родина Рембо.
Зробіть висновок про необхідність збереження культурної спадщини. Якого значення набувають артефакти для багатьох поколінь шанувальників поезії? Розкажіть, які визначні місця є у вашому місті чи селі, як вони зберігаються і від кого залежить їхнє збереження.
Джером Девід Селінджер «Над прірвою у житі»