Мистецтво є не зображенням реальної дійсності, а пошуком ідеальної правди.
Жорж Санд, французька письменниця
***
На відміну від романтиків, які так покладалися на уяву, реалісти йтимуть шляхом спостережень, вивчень і аналізів емпірічних фактів, їхні твори виростатимуть із цих спостережень і аналізів, будучи їхніми художніми узагальненнями.
Дмитро Наливайко,
український літературознавець
В одній миттєвості бачити вічність, у піщині — величезний світ, в одній жменьці — безмежність, у чашечці квітки — небо.
Вільям Блейк, англійський романтик
Ви вже знаєте з 9 класу, що романтизм — це ідейний і художній напрям у культурі кінця XVIII — першої половини ХІХ ст. Пригадаймо основні особливості, характерні для творів романтизму:
- заглиблення у внутрішній світ людини;
- двосвіття (у творах романтиків співіснують світ реальний і світ фантастики);
- звернення до фольклору (романтики збирали фольклорні твори та використовували їх образи, сюжети й мотиви у власній творчості);
- інтерес до східної екзотики (події часто відбуваються в східних країнах на тлі незвичної для європейського ока природи);
- у центрі творів — романтичний герой (сильна особистість, яка гостро реагує на недосконалість світу і протистоїть несправедливим законам, що панують у ньому);
- використання символіки, романтичної іронії, гротеску, гіперболи, контрасту.
Батьківщиною романтизму невипадково вважають Німеччину, адже саме тут було закладено підвалини романтичної естетики. Далі романтизм поширився в різних країнах Європи, а пізніше і в США.
НАЙЯСКРАВІШІ ПРЕДСТАВНИКИ РОМАНТИЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ
Романтизм — це не якесь одноманітне явище, цей художній напрям має надзвичайно широкий спектр вияву. Свідчення тому — існування в його межах різноманітних течій, які часто взаємодіяли між собою:
- Ранній романтизм отримав таку назву, оскільки розвинувся на початку романтичного руху. Для нього характерний універсалізм (від універсальний — той, який охоплює все або багато чого у якійсь ділянці, галузі життя). Представники цієї течії прагнули охопити у своїх творах буття у всіх його проявах. Найяскравішим із них є німецький письменник Иоваліс (псевдонім, справжнє ім’я — Фрідріх фон Гарденберг).
- Народно-фольклорний романтизм — течія, в основі якої збирання фольклорних творів, використання їх сюжетів, образів, мотивів, а також принципів народного мислення у літературній творчості. Серед найяскравіших представників — Микола Гоголь і Адам Міцкевич.
- Байронічна течія. Творам її представників притаманні риси, характерні для літературної спадщини Байрона: світова скорбота (почуття невдоволеності недосконалою дійсністю, безнадії та відчаю), бунтарство тощо (Адам Міцкевич, Михайло Лермонтов).
- Утопічна течія названа саме так, тому що її представники проповідували оптимізм, вірили в перемогу так званої «ідеальної правди», яка протистоїть кривді навколишньої дійсності. Цю течію найактивніше розвивали Генріх Гейне та Віктор Гюго.
- Гротескно-фантастична течія (або гофманівська), перша назва якої пов’язана з літературознавчим терміном гротеск. Сутність цього поняття ви розглядатимете, вивчаючи повість німецького митця Ернста Теодора Амадея Гофмана — найяскравішого представника названої течії. Для творчості цих письменників характерне химерне, незвичне поєднання, переплетіння фантастичного і реального, смішного і жахливого, високого і потворного.
- Історична (вальтер-скоттівська) течія названа на честь Вальтера Скотта, оскільки її представників цікавила історична тематика, вони працювали в жанрах історичного роману та історичної поеми (Джеймс Фенімор Купер, Оноре де Бальзак та інші).
Поділ на течії є досить умовним, оскільки один і той самий митець міг писати твори, які містять ознаки різних течій (як, наприклад, Адам Міцкевич).
Величезна заслуга романтиків полягає в розвитку різноманітних жанрів. Серед них — історичний роман, драма, фантастична повість, балада, елегія. романс. Особливо поширеним у добу романтизму був жанр романтичної поеми. Згадаймо, наприклад, поему Байрона «Мазепа», яку ви читали в 9 класі.
1. Розкажіть про особливості розвитку романтизму.
2. Як стосуються романтизму слова Вільяма Блейка?
3. Які твори письменників-романтиків ви вже читали?
Слід відзначити, що романтизм не існував відокремлено від іншого літературного напряму — реалізму, а тісно взаємодіяв з ним. І якщо хтось уявляє, що можна визначити чітку межу між добою романтизму і добою реалізму, то таке бачення не відповідає дійсності. Адже ці два потужні напрями ХІХ ст. розвивались як послідовно, так і паралельно. Як таке може бути? Справа в тому, що досить часто у творчості одного письменника мирно уживались і романтизм, і реалізм. Так, О. Пушкін і М. Гоголь починали свою письменницьку діяльність як романтики, а з часом у їхніх творах усе міцнішими ставали позиції реалізму. Романтичні і реалістичні тенденції інколи так сильно переплітались у творчості одного автора, що науковцям навіть важко було визначити, до кого саме — романтиків чи реалістів — можна віднести цього письменника. Наприклад, американців В. Вітмена і Г.В. Лонгфелло називають водночас і романтиками, і реалістами. Риси романтизму і реалізму можна віднайти навіть в одному творі. Таким, зокрема, є добре відомий вам роман М. Лермонтова «Герой нашого часу». Яскраво відчутні романтичні ноти у творах французьких письменників Стендаля й О. де Бальзака, яких традиційно вважають реалістами.
Водночас ми можемо відзначити домінування того чи іншого напряму в певний період розвитку європейської культури. Так, першу половину ХІХ ст. називають добою романтизму, тим самим увиразнюючи його володарювання над розумом і душами багатьох людей. А друга половина невипадково названа добою реалізму, який саме в цей час посідає панівне становище в суспільстві. Така зміна епох не мала різкого характеру, а відбувалась поступово. Поряд з інтенсивним розвитком реалізму в літературі 50-60-х років ХІХ ст. і навіть пізніше продовжували жити певні традиції романтизму.
Каспар Давід Фрідріх. Етапи життя (1835)
Відомий російський літературознавець Павло Сакулін запропонував таке символічне бачення романтизму і реалізму: «Романтизм — красивий юнак у плащі та крислатому капелюсі; кучеряве волосся розвівається за вітром; зір, що палає від захвату, звернений до неба. Художній реалізм — зрілий чоловік зі здоровим кольором обличчя, зі спокійним і вдумливим поглядом». А як уявляєте ці напрями ви?
1. У чому полягає специфіка переходу від романтизму до реалізму?
2. Які особливості двох художніх напрямів увиразнено у висловлюванні П. Сакуліна?