Зарубіжна література (профільний рівень). Підручник для 10 класу. О. О. Ісаєва

Тільки сліпий не побачить, який дорогоцінний подарунок ваші «Листя трави». Мудрістю і талантом вони вищі й оригінальніші за все, що досі народжувала Америка.

Ральф Волдо Емерсон, американський поет і філософ

Чужий серед своїх чи дзеркало Америки?

Як ви знаєте, далеко не до всіх письменників слава прийшла ще за їхнього життя. Саме до таких, свого часу не визнаних митців, належить і американець Волт Вітмен. Сучасники поета вважали його ким завгодно — невігласом, який видає за вірші недолугі поєднання слів, кумедником, чиї дивацтва були викликані жагою самореклами, зухвальцем, що представив світові невдалі літературні спроби, претендуючи на визнання. Ким завгодно, але аж ніяк не талановитим митцем і новатором в поезії. Відомо, що Вітменові повертали його першу збірку віршів майже всі, кому він дарував її. А один іменитий поет навіть жбурнув «хуліганську» книжку у вогонь. І лише відомий американський філософ і поет Ральф Волдо Емерсон чи не першим розгледів у творінні свого співвітчизника справжній шедевр. Це була нині славнозвісна збірка «Листя трави».

Народився Волт Вітмен 31 травня 1819 року в родині фермера на острові Лонг-Айленд1, неподалік Брукліна. У сім’ї Вітменів росло дев’ятеро дітей, і хоча батько майбутнього письменника наполегливо працював, прогодувати таку велику родину було важко. Тому вже на дванадцятому році життя Волту, який був старшим сином, довелось кинути навчання в школі й іти на заробітки. Трудову діяльність він розпочав посильним у юридичній конторі, потім працював у друкарні, з 18 років — учителем, а надалі захопився журналістикою та літературною творчістю.

Писати вірші Вітмен почав у добу, коли в США чекали на появу письменника, який зміг би виразити патріотичний дух молодої американської нації, сповненої творчої енергії та налаштованої на побудову демократичної країни, де найвищою цінністю буде свобода особистості. Таким співцем патріотичного ентузіазму та національної гордості став Волт Вітмен.

1 Старовинна індіанська назва цього острова — Поменок. Тому Вітмена часто називають «сивим поетом з Поменока».

«Усе життя, — писав він на схилі літ, — я несвідомо прагнув виразити опосередковано чи прямо кипіння, стрімкий ріст, напруженість життя Сполучених Штатів, — переважні тенденції і події Дев’ятнадцятого століття, — у цілому дух мінливого світу, мого часу; бо до цього духу я був причетний, ці події викликали в мені жвавий інтерес: вони завершували собою величезну епоху... розчищаючи шлях новій, ще величнішій».

У 1855 році побачила світ його поетична збірка «Листя трави» Leaves of Grass»), головним героєм якої є вселюдина — узагальнений образ, символ Людського в його найвищому розвитку. Водночас збірка стала символом американської мрії про справжню демократію, її твори є глибоко національними, у них яскраво відображено дух Америки, риси молодої американської нації. Книжку, яка містить вірші й поеми, Вітмен усе життя перевидавав, доповнюючи новими творами та вдосконалюючи. Символічно, що сам поет порівнював свою збірку то із собором, що пробивається до неба крізь риштування, то з деревом, яке нарощує кільця стовбура.

Під час Громадянської війни між Півднем і Північчю Вітмен приєднався до поборників свободи і працював санітаром у госпіталі. Війні він присвятив чимало творів, які спочатку вийшли окремою книжкою під назвою «Бий, барабане!» Drum-Taps»), а згодом усі вони ввійшли як окремий цикл у чергове видання «Листя трави». Страшенним потрясінням для Вітмена стало вбивство Авраама Лінкольна, шістнадцятого президента США, який став національним героєм і символом демократії1. На його смерть поет відгукнувся чотирма віршами, одним з яких є «О капітане!» («О Captain! Му Captain!»). Це чи не єдиний у всій спадщині Вітмена римований вірш. Він став найулюбленішим для багатьох американців, про що, зокрема, свідчать численні аудіозаписи твору й коментарі, розміщені на YouTube та інших Інтернет-ресурсах.

Вітмен увійшов в історію літератури як поет-новатор, провідною темою творчості якого є краса життя й велич люди-

1 Авраама Лінкольна вбили через 5 днів після капітуляції армії рабовласників. Його вбивство як страшну трагедію сприйняли всі поборники свободи.

2 Цей виступ увійшов в історію США як визначна історична подія. Лінкольн виступав під час Громадянської війни 19 листопада 1863 року на церемонії закладення Національного кладовища Солдатів. Американці були шоковані наслідками битви під Геттісбергом, яка принесла 51 тисячу жертв. Патріотична промова складалася всього з 272 слів і була проголошена за дві хвилини, однак справила величезний вплив на аудиторію. Президент надихнув усіх присутніх на подальшу боротьбу за Свободу і Демократію.

Мірт Кунстлер. Виступ Авраама Лінкольна в Геттісберзі2

Райан Шеффілд. Графічний портрет Волта Вітмена

Марк Саммерс. Волт Вітмен

ни, як особистість, яка посилає життєдайну енергію всьому людству й кожному читачеві, у тому числі й вам. Поет захоплювався масштабами економічного зростання країни та плодами технічної цивілізації, однак водночас добре усвідомлював, що, будуючи щасливе життя, аж ніяк не можна задовольнятись лише матеріальними благами. Так, увиразнюючи роль художньої літератури у формуванні особистості, він зазначав: «Можуть заперечити, що загальне й звичайне економічне процвітання, добробут населення і забезпечення його матеріальним комфортом, — це найголовніше, і цього досить. Можуть вказати, що наша республіка, перетворюючи дику місцевість на родючі ферми, прокладаючи залізниці, будуючи кораблі й машини, уже тим самим вивершує найвеличніші твори мистецтва, поеми тощо, і можуть спитати: хіба насправді це не корисніше для Америки, ніж висловлювання найбільших рапсодів, художників або літераторів? Я теж з гордістю і радістю вітаю ці досягнення, і все-таки відповідаю, що душа людини ніколи цим — і взагалі нічим подібним — не вдовольниться...». Ця думка великого американського барда є надзвичайно актуальною і для сучасних українців, які, продовжуючи боротьбу за Незалежність, будують молоду державу.

Величезною новацією Вітмена було те, що своїми віршами він фактично розбивав складені віками уявлення про поезію, руйнував давно усталені традиції її створення. Його творчість не вкладається в рамки якогось одного напряму, в ній поєднано риси романтизму та реалізму. Нині його збірку, не прийняту сучасниками, називають революційною. Чому? Про це ви дізнаєтесь, мандруючи сторінками нашого підручника.

1. Чому про Вітмена пишуть, що він був чужим в Америці?

2. Які асоціації викликає у вас вислів листя трави? Як ви думаєте, що він може символізувати?

3. Продовжте речення: «Книга “Листя трави” — це ...».

4. Якщо ви вивчаєте англійську мову, перекладіть вислів Вітмена, розміщений на портреті письменника авторства нашого сучасника Райана Шеффілда. Як ви його розумієте?

5. Зверніть увагу на портрет Вітмена роботи ще одного сучасного американського художника — Марка Саммерса. Що, на ваш погляд, хотів увиразнити цей художник в особистості поета?

Світ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи

Як же Волт Вітмен, який через сімейні обставини провчився лише кілька років у початковій школі, зміг вирости до поета-новатора? Звісно, світовий шедевр не може народитись на безплідному ґрунті. Річ у тім, що освіту Волт здобував самотужки протягом усього життя. Ще не заявивши про себе як про письменника, Вітмен намагався жадібно всотувати найрізноманітніші знання про світ. Він цікавився давніми цивілізаціями й міфами, багато читав з історії, етнографії. Майбутній поет захоплювався і геологією, і математикою, й анатомією, і новітніми теоріями розвитку землі, особливо ж любив астрономію (не випадково слово космос стало ключовим для його творчості). І зовсім не випадково в його «Пісні про себе» знаходимо справжній гімн різним наукам (23-я частина поеми):

Ура позитивним наукам! Хай живе точний досвід!

Принесіть очитку1 разом із кедром і гілками бузку,

Це — лексикограф, це — хімік, а цей склав граматику єгипетських давніх письмен,

Ці — моряки, що провели корабель через небезпечні

й незнані моря,

Цей — геолог, той — працює скальпелем, а той — математик.

Вам, благородні, завжди шана найперша!

Ваші факти корисні, та оселя моя не в них,

Вони — тільки сходинки, що ведуть мене до оселі моєї.

Переклад з англійської Леся Герасимчука

1 Очиток — трав’яниста рослина, друга назва — заяча капуста.