Зарубіжна література (рівень стандарту). Підручник. 11 клас. О. О. Ісаєва

До вивчення оповідання «СТАРИГАН ІЗ КРИЛАМИ»1

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1Яке враження справило на вас оповідання?

2Прочитайте описи зовнішності старого. За допомогою яких художніх засобів створено його портрет?

3Чи можна стверджувати, що образ старигана з крилами не відповідає традиційному уявленню про ангелів? Обґрунтуйте свою думку.

4Спираючись на схему2, схарактеризуйте ставлення персонажів оповідання до незвичайного гостя (від його появи до відльоту). Що дивувало їх найбільше? Відповідаючи, використовуйте текст.

5Визначте роль епізоду «На ярмарку» в сюжеті твору.

6Розкажіть про зміни в житті родини Пелайо, пов’язані з появою ангела.

7Якими зображено людей в оповіданні? До яких засобів комічного вдається автор, змальовуючи мешканців узбережжя?

8Поясніть, як ви розумієте фінал оповідання.

До таємниць мистецтва слова

ПОНЯТТЯ ПРО «МАГІЧНИЙ РЕАЛІЗМ»

Про Маркеса часто говорять як про найяскравішого представника «магічного реалізму». Що ж означає цей термін? Так умовно називають модерністську течію в літературі Латинської Америки, для якої характерне органічне поєднання елементів реального і фантастичного, побутового і міфологічного, дійсного і уявного, таємничого. Дива в оповіді представників «магічного реалізму» розсипані як щось звичайне, буденне, таке, що відбувається поряд із достовірними подіями. Описане викликає в читача відчуття віри в реальність дива.

1 Текст оповідання ви можете прочитати в електронній хрестоматії, що розміщена на сайті УОВЦ «Оріон».

2 Схему створено на основі ілюстрації Мішеля Петерсона до оповідання «Стариган із крилами».

Джерелом «магічного реалізму» став властивий латиноамериканцям світогляд, який сформувався під впливом таємничих ритуалів і традицій індіанців та афроамериканців, а також спотворених християнських вірувань. Як зазначає Д. Затонський, «це світосприйняття надихається грізною величчю Анд, титанічною могутністю річок, буйною непрохідністю неосяжної сельви1. Воно живиться грандіозністю ацтекських пірамід і гідних подиву храмів майя.

Людина існує тут мовби поруч із “уособленими” міфами, у нерозривній з ними єдності. Міфи визначають ставлення до навколишнього буття, регламентують норми поведінки»2.

Основи цієї течії вперше виклав кубинський письменник Алехо Карпентьєр, який обґрунтував право автора показувати дійсність крізь призму магічного, народженого народною уявою. Пояснюючи ідею свого сучасника, Ґ. Ґарсіа Маркес писав: «Я вірю в магію реального життя. Я гадаю, що Карпентьєр «магічним реалізмом» називає те диво, яким є реальність, і реальність саме Латинської Америки взагалі, зокрема реальність карибських країн. Вона — магічна...». Цю думку письменник продовжив у своїй Нобелівській лекції: «Поети і жебраки, музики і пророки, воїни і злочинці — усі ми, діти цієї невгамовної реальності, навряд чи потребуємо допомоги з боку уяви, навпаки, складність полягає в тому, що звичних засобів, потрібних для вірогідного відображення нашого життя, нам не вистачає».

Риси «магічного реалізму» яскраво відчутні у творах бразильця Жор- жі Амаду, аргентинців Хуліо Кортасара, Хорхе Луїса Борхеса, гватемальця Мігеля Астуріаса. Класичним зразком вважають роман Ґ. Ґарсіа Маркеса «Сто років самотності».

1. Продовжте речення: «“Магічний реалізм” — це ...».

2. Які риси «магічного реалізму» знаходимо в оповіданні «Стариган із крилами»

У творчій майстерні письменника

ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОВІДАНЬ ЦИКЛУ «НЕЙМОВІРНА ТА СУМНА ІСТОРІЯ ПРО НЕВИННУ ЕРЕНДІРУ ТА ЇЇ БЕЗДУШНУ БАБУНЮ»

«Стариган із крилами» входить до циклу оповідань «Неймовірна та сумна історія про невинну Ерендіру та їі бездушну бабуню». Історії, розказані Маркесом, відбуваються в маленькому морському селищі, де у стихію звичайного життя з його повсякденним побутом вплітаються фантастичні явища і події. Визначальною рисою цих оповідань є те, що про дива автор розповідає як про щось реальне, цілком можливе, а не таке, що викликає сумніви.

1 Сельва (від лат., іт., ісп. selva — ліс) — так у Латинській Америці називають дощовий ліс.

2 Затонський Д. «Сутність нашої самотності», Про «магічний реалізм» Ґабріеля Ґарсіа Маркеса // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. — 2001. — № 12.

Таку манеру оповіді Маркес підмітив ще в ранньому дитинстві. Зокрема він зазначав: «Слід розповідати так, як розповідали мої дідусь і бабуся, тоном, який природно припускає все надзвичайне, ніби вони знали, що в літературі немає нічого переконливішого, ніж твоє власне переконання». Отже, в оповіданнях Маркеса «диво не є атрибутом надприродних, чужих людині сил, а звичайне явище народного життя...»1.

Сам автор називав свої оповідання казками. «Однак, якщо в споконвічній казці основний конфлікт завжди розвивається між силами добра і зла, то казки Ґарсіа Маркеса будувались на іншому конфлікті: народна свідомість і дійсність, реальність і уява, народ і міф»2.

Читачеві ХХІ століття

У творах Маркеса можна знайти чимало виявів впливу стилю Ф. Кафки. Колумбійський письменник зазначав: «Кафка розповідав про світ точно в тій самій манері, що і моя бабуся. Коли я прочитав його в 17 років, я відкрив для себе, що стану письменником. Побачивши, як Грегор Замза міг, якось прокинувшись, перетворитись на гігантського жука, я сказав собі: “Я не знав, що таке можливе в літературі. Але якщо це так, то мене цікавить письменництво. я зрозумів, що в літературі, окрім академічних і занадто раціоналістичних стилів, з якими я спізнався за ліцейськими підручниками, існували інші можливості”».

Значний вплив на формування особистості Маркеса справив і Е. Гемінґвей. Так, у 1977 році в одному з інтерв’ю колумбійський письменник сказав: «Він був і залишився найвеличнішим учителем професійних письменників». Маркес був вражений силою повісті «Старий і море», яка стала для нього взірцем поєднання реалістичної манери викладу і філософсько-символічного підтексту.

1 Земсков В. Габриэль Гарсиа Маркес. — М., 1986.

2 Там само. — С. 164.

До таємниць мистецтва слова

ПОНЯТТЯ ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

Замислюючись над тим, як аналізувати інокультурні твори, варто згадати відоме грузинське прислів’я: «Носи шапку за звичаєм того народу, в країну якого прийшов» (переклад Рауля Чілачави). Адже читання художнього твору часто порівнюють з подорожжю до країни, де він народився. Згадаймо вислів французького письменника ХХ століття Андре Моруа: «Книжки — це двері, відкриті в чужі душі, ворота, що ведуть до інших народів». А Ґ. Ґарсіа Маркес у своїй Нобелівській лекції «Самотність Латинської Америки» зазначав: «.Раціональні голови Європи, зачаровані спогляданням власної культури, не в змозі нас правильно зрозуміти. Звісно, вони спробують підійти до нас зі своїм мірилом, забуваючи, що кожний приносить у житті свою жертву і що ми знаходимо себе тими ж зусиллями й кров’ю, якими колись себе знаходили вони. Якщо нашу дійсність стараються витлумачити за чужими шаблонами, ми стаємо ще не зрозумілішими, ще невільнішими, ще самотнішими.

Шановна Європа швидше зрозуміла б нас, якби спробувала б знайти нас у своєму власному минулому».

Аби твори зарубіжної літератури, які ми читаємо, дійсно стали для нас широкими воротами, що ведуть до різних народів, потрібно намагатись осягнути особливості зображеного в них інокультурного світу. Так, мандруючи стежками латиноамериканської літератури, корисно спробувати подивитись на твір очима латиноамериканця, а занурюючись у французьку літературну стихію, — поставити себе на місце француза. Такий погляд на іншу культуру допоможе зрозуміти не лише її, а й краще осягнути самобутність рідної національної стихії.

Що ж саме надає творові національного колориту? Це так звані національно-культурні компоненти твору — його змістові та формальні складники, наділені яскравими національними ознаками.

Ними можуть бути опис традицій, звичаїв і вірувань, власні імена і назви, національний пейзаж, національний портрет, національний інтер’єр, національно-культурна символіка тощо. Так, символами України є верба, калина, мальви, а символом Японіїї — сакура й хризантеми. Кожен твір тією чи тією мірою відображає національний світогляд народу, до якого належить автор. Свого часу М. Гоголь писав: «...Справжня національність полягає не в описі сарафана, а в самому дусі народу. Поет навіть може бути й тоді національним, коли описує зовсім сторонній світ, але дивиться на нього очима своєї національної стихії, очима всього народу, коли відчуває й говорить так, що співвітчизникам його здається, немов це відчувають і говорять вони самі». Національна специфіка може виявлятись не лише у змісті, а й у формі твору. Пригадайте хайку Мацуо Басьо, які відображають особливості саме японського віршування.

Отже, під національним колоритом твору розуміють відображення в ньому національно-специфічних ознак, притаманних конкретній літературі.

1. Поясніть, як ви розумієте поняття «національний колорит твору».

2. Спробуйте визначити, у чому полягає національна специфіка оповідання Ґ. Ґарсіа Маркеса.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Твори Маркеса надихають багатьох українських митців. Так, оповідання «Стариган із крилами» лягло в основу художнього фільму-притчі без слів «Пересохла земля» (режисер Тарас Томенко, Україна, 2004), а також спектаклів, поставлених на театральних сценах Вінниці, Чернігова, Рівного, Ужгорода й інших міст. Цікаво, що у виставі, що йде в Закарпатському музично-драматичному театрі ім. Братів Шерегіїв, дію перенесено з Колумбії до Закарпаття. Це постановка п’єси Олександра Гавроша «Вуйцьо з крилами», яку автор написав за мотивами твору Маркеса.

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

У творах Ґарсії Маркеса народна культура..., іспанське бароко..., вплив європейського сюрреалізму та інших модерністських течій являють собою витончену та життєстверджувальну суміш.

Ларс Юлленстен, шведський письменник, член Шведської академії наук

Чи був той «старезний сеньйор з величезними крилами» і справді ангелом? А якщо ні, то ким він був? Чому прилетів? Чому відлетів? Чому саме тут затримався на роки? На всі запитання автор не дає відповіді. Може, лише за винятком останнього, бо саме наприкінці проживання «старезного сеньйора» у курнику на його крилах почало наростати нове пір’я. Але й тут, знов (укотре?!) запитавши «чому?», ми відповіді не отримали б...

Річ у тім, що світ, зображуваний Ґарсіа Маркесом, запитань не передбачає, тому й відповідей не дає, бо самою своєю природою є абсурдним, — тобто позбавленим законів логіки, а отже, й будь-якої мети.

Дмитро Затонський, український літературознавець

Читачеві ХХІ століття

У сучасному кіберпросторі можна знайти чимало цікавинок, пов’язаних із Маркесом та його творами. Це і манґа, і дудл, і глоги, і численні сайти, присвячені великому письменникові.

Зверніть увагу на глог, розміщений за такою адресою: https://bit.ly/2YUQq5c

Можливо, він надихне вас на створення власного? Обкладинка манги, створеної за мотивами оповідання «Стариган із крилами»

Підсумовуємо вивчене

1Поясніть, чому Маркеса називають «магічним реалістом».

2Поміркуйте, що символізує образ старигана з крилами.

3Розкрийте філософський підтекст оповідання.

4Чим прочитаний твір нагадує традиційну казку, а чим відрізняється від неї?

5Підтвердьте або спростуйте таке твердження: «Оповідання “Стариган із крилами” — твір з яскраво вираженою національною специфікою».

6Висловте особисте ставлення до проблем, порушених у творі. Аргументуючи свій погляд, використовуйте приклади і цитати з тексту.

7Поясніть сенс назви оповідання.

8Порівняйте твори Ґ. Ґарсіа Маркеса «Стариган із крилами», Ф. Кафки «Перевтілення» та І. Драча «Крила». Що в них спільного та відмінного?

9Що, на ваш погляд, споріднює оповідання Мо Яня «Геній» з твором Ґ. Ґарсіа Маркеса?

10. Знайдіть в Інтернеті і прослухайте у виконанні Богдана Ступки вірш Ліни Костенко «Крила». Чим він перегукується з оповіданням Ґ. Ґарсіа Маркеса?

11. Підготуйте повідомлення на одну з тем: «Народна міфологічна свідомість — джерело творчості Ґ. Ґарсіа Маркеса» (на прикладі оповідання «Стариган із крилами»); «Роль художньої деталі в оповіданні “Стариган із крилами”».

12. Усно складіть твір-мініатюру на тему «Якби до мене прилетів ангел...» або «Моя зустріч із персонажем твору Ґ. Ґарсіа Маркеса».

13. Роздивіться підсумковий плакат1. Що він розповідає про світ Маркеса? Як ви розумієте цитату Ліни Костенко? Чому, на ваш погляд, її розміщено на плакаті?

1 У плакаті використано репродукції ілюстрації Девіда де Лес Хераса до оповідання «Стариган із крилами» і малюнка Ірвіна Борхаса «Дівчина вайуу».

Підсумовуємо вивчене в розділі

1Поміркуйте, що об’єднує твори, представлені у цьому розділі.

2На основі конкретного твору розкрийте поняття «антиутопія».

3Чи можете ви погодитися з думкою британського журналіста Р МакКрама про те, що поняття «орвеллівський» давно стало світовим скороченням на позначення виявів репресій і тоталітаризму? Поясніть свою відповідь.

4Поміркуйте: чим ви можете пояснити, що останнім часом у світі зросла увага до творів Джорджа Орвелла? Аргументуйте свою думку.

5Чому Брехта вважають засновником епічного театру? Чим цей театр відрізняється від драматичного?

6Продовжте речення: «Зонги — це ...».

7Проаналізуйте хмару слів. Яку інформацію вона несе про твір Брехта?

8Підтвердьте або спростуйте таку думку: «П’єса “Матінка Кураж та її діти” є яскравим зразком епічного театру».

9Б. Брехт зазначав: «Якщо навіть Кураж нічому не навчилася, то публіка, я гадаю, дивлячись на неї, має змогу дечого навчитися». Як ви гадаєте, чого має навчитися сучасна публіка завдяки п’єсі «Матінка Кураж та її діти»?

10. Чи згодні ви з сучасним українським театрознавцем О. Вергелісом, що матінка Кураж — «це один із найбільш “віроломних” образів світової культури». Аргументуйте свою думку.

11. Розкрийте функції обірваної цитати в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...».

12. Схарактеризуйте головного героя прочитаного оповідання Г. Белля.

13. У чому, на ваш погляд, криється сила впливу беллівського оповідання на читачів різних країн і різних поколінь?

14. Прокоментуйте твердження Петра Рихла про те, що Пауль Целан є «надзвичайно характерним прикладом того, як історія вривається у людську долю і які спустошливі сліди вона може там залишити».

15. Розкажіть, які історичні події і факти особистого життя Пауля Целана знайшли своє відображення у вірші «Фуга смерті».

16. Як ви вважаєте, чим можна пояснити, що вірш «Фуга смерті» входить до шкільних програм у німецькомовних країнах? А чи потрібно, на вашу думку, українським школярам вивчати цей твір П. Целана? Свою відповідь аргументуйте.

17. Які твори української літератури на тему Голокосту та інших злочинів Другої світової війни ви знаєте? Розкажіть про них і спробуйте зіставити їх із творами, прочитаними на уроках зарубіжної літератури.

18. Поясніть, у чому полягає сутність розробленого Гемінґвеєм «принципу айсберга».

19. Розкрийте роль символіки в повісті Гемінґвея.

20. Як ви думаєте, чому твір «Старий і море» для багатьох читачів став певним орієнтиром у житті?

21. Уявіть ситуацію: ви зустрілись із Гемінґвеєм або Сантьяго (на вибір). Які три запитання ви поставили б письменникові чи старому рибалці?

22. Поясніть, що таке «магічний реалізм».

23. Доведіть, що оповідання «Стариган із крилами» є зразком літератури «магічного реалізму».

24. Складіть асоціативне гроно до словосполучення «стариган із крилами».

25. Уявіть, що ви опинились у селищі, де відбуваються події оповідання Маркеса. Що б ви вчинили? Як би поводили себе стосовно до старигана і мешканців селища?

26. Продовжте таке речення: «Національна специфіка твору виявляється в ...».

27. Роздивіться репродукцію картини сучасного польського художника Павла Кучинського «Користь». Чи можна її використати як ілюстрацію до одного із творів цього розділу? Аргументуйте свою думку.

28. Об’єднайтесь у групи і проведіть підсумкову вікторину за творами Е. Гемінґвея і Ґ. Ґарсіа Маркеса.

29. Чим, на ваш погляд, література ХХ століття, про яку йдеться в цьому розділі, може бути цінною для читача століття XXI?