У творах реалізму увага приділяється соціальним темам, а коло основних проблем і конфліктів визначається взаємозв'язками між людиною і суспільством. Перевага надається типовим характерам, у яких повно і правдоподібно відображені риси суспільного життя. Серед усесвітньо відомих реалістів вирізняються Ч. Діккенс, В. Теккерей, О. де Бальзак, Ґ. Флобер. В українській літературі визнаними майстрами реалістичного слова є І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Карпенко-Карий.
Реалізм — це літературний і мистецький напрям другої половини ХІХ століття з яскраво вираженою настановою на правдиве й точне відображення дійсності у її типових проявах.
Ознаки реалізму:
- зображення типових явищ дійсності;
- увага до громадських процесів та соціальних суперечностей;
-змалювання звичайних людей у їхньому повсякденні;
- залежність внутрішнього світу героїв від суспільних обставин;
- психологічна та соціальна достовірність людських характерів;
- точність у відтворенні побутових деталей.
Натуралізм — літературна течія реалізму, для якої характерна настанова на фотографічно точне зображення дійсності.
В останній чверті ХІХ століття в реалістичній літературі сформувалась нова течія — натуралізм (від лат. naturalis — природний). Прибічники натуралізму були переконані, що людина не несе повної відповідальності за власне життя, оскільки воно зумовлене спадковістю, інстинктами, соціальним і побутовим оточенням. У своїх художніх пошуках вони прагнули до максимально відстороненого, майже «протокольного» відображення життєвих процесів. Найбільш послідовно натуралізм виявився у творчості відомого французького письменника Е. Золя. Окремі риси натуралізму наявні у творах українських авторів Панаса Мирного та І. Франка.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку, літературну компетентності
1. Дайте короткі відповіді на запитання.
- Коли в літературі утвердився реалізм?
- До яких тем зверталися реалісти?
- Як реалісти осмислювали вплив соціальних обставин на формування особистості людини?
- Яких найбільш відомих західноєвропейських реалістів ви знаєте?
- Які автори представляють український реалізм?
- У чому своєрідність натуралізму?
- Кого з письменників вважають засновником натуралізму?
- Творам яких українських письменників притаманні риси натуралізму?
2. У зручній для вас формі занотуйте в зошиті ознаки реалізму.
Полюбити «найменшого брата»
У другій половині ХІХ століття наша література сприяла вирішенню важливого завдання, проголошеного геніальним Т. Шевченком. Його послання «І мертвим, і живим...» із закликом подолати суспільне роз'єднання й полюбити «найменшого брата» стало ідейним орієнтиром для українських письменників-реалістів.
Не дивно, що на той час теми з народного життя посіли провідні позиції. Література глибоко і всебічно вивчала сільський побут, розкривала взаємини селян з іншими верствами суспільства, осмислювала відносини інтелігенції й народу.
Особливе зацікавлення українських письменників викликали зміни в селянському середовищі, зумовлені скасуванням кріпацтва. Літератори досліджували суспільні процеси, від яких залежали психологія, мораль, побут і майновий стан українського селянства в нових умовах. Вони висвітлювали ті проблеми, що найдужче хвилювали простих людей.
До найбільш гострих належала масштабна проблема «селянин і земля». Її осмислювали часто й по-різному: у зв'язках із хліборобською працею та достатком, як запоруку бажаного соціального статусу та життєвих перспектив і навіть як основне джерело розбрату між членами однієї родини.
Із цією проблемою тісно поєднувалася інша, що стосувалася наслідків кріпацтва. Письменники-реалісти помітили, що навіть після селянської реформи суспільству ще довго довелось боротися з руйнівними впливами панщини на людську психіку й мораль.
Українка біля тину (Ілля Рєпін, 1876)
Коментар фахівця
Народ, праця на його користь, досліди над його життям і слугування його інтересам — усе голосніше бринять в українському письменстві; елемент протесту проти всякого поневолення стає могутнім окликом літератури й надає їй, поруч із художньою вартістю, ще й величезної громадської ваги й інтересу. Репресії стали тут замість того маяка, що не підпускав українських діячів до рифів та мілизни офіціальщини й направляв письменство на вільні й широкі простори протесту проти поневолення.
С. Єфремов, історик літератури
У зв'язку із цим автори нерідко зверталися до художнього осягнення традиційної проблеми батьків і дітей, зокрема вказували на суттєву розбіжність між поколіннями, сформованими за часів кріпацтва та в пореформені роки. Важливе питання людини і влади дозволяло краще висвітлити деякі суперечливі моменти сільського життя, тож і воно належало до кола основних літературних пошуків.
Майже всі українські письменники-реалісти тією чи іншою мірою торкалися національного питання: розкривали особливості національного характеру, увиразнювали специфіку українського гумору, відтворювали народні уявлення і стереотипи, значну увагу звертали на побутові й етнографічні деталі.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку, літературну компетентності
1. Яка тема була провідною у творчості українських письменників другої половини ХІХ ст.?
2. Які проблеми найбільше цікавили українських письменників-реалістів?
3. Що, на думку історика літератури С Єфремова, надає українській реалістичній літературі «величезної громадської ваги й інтересу»?
4. На с. 19—20, 22 і в електронному додатку до підручника подані репродукції картин відомих художників-реалістів. Визначте, які ознаки реалізму як мистецького напряму наявні в представлених творах образотворчого мистецтва.
Готуємося до ЗНО
5. Опрацювавши статті на с. 18—20, у зручній для вас формі (тексту, плану, схеми, таблиці) занотуйте в зошиті для підготовки до ЗНО матеріал до тем «Реалізм, його основні ознаки», «Особливості українського реалізму другої половини ХІХ століття: теми, проблеми».