І варіант
1. Однорідні члени є в реченні
А Дідусине обличчя ожило, а в очах зблиснули теплі іскри (В. Скуратівський).
Б Раз якось був літній вечір (І. НечуйЛевицький).
В Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко).
Г А ось і дідусева хатинка (В. Скуратівський).
2. Поширені однорідні члени є в реченні
А Глуха чорнота заливала все довкола, і він борсався на самому дні її важководдя й плакав у відчаї й безнадії.
Б Уперше Сивоок побачив коня віддаля, коли пасся на луках коло річки, і дід Родим покликав його посвистом (З тв. П. Загребельного).
В Ураз усе покращало біля мене: і ясени з блакитними тінями й зеленим шумом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, і маківки, і навіть ледачі гарбузи в різнобарвних сорочках (М. Стельмах).
Г Згадала Марія, що має десь хрещених батьків, але вони так мало в житті піклувалися своєю хрещеницею, що Марія майже не знала їх (У. Самчук).
3. Кілька рядів однорідних членів є в реченні
А Люди ніколи не бувають ні незмірно добрі, ні незмірно погані (Ф. Ларошфуко).
Б Легка, біла прозора постать, що в обличчя нагадує Мавку, з’являється з-за берези й схиляється над Лукашем (Леся Українка).
В Закликав червень чарівну теплінь у тихий сад і у поля безкраї (І. Вирган).
Г Не роси, а сльози упали на чисту траву із гілок (Д. Павличко).
4. Однорідні означення є в реченні
А Цвітуть бузки, садок біліє і тихо ронить пелюстки (М. Рильський).
Б Тендітні ніжні сніжинки хтось сипле (П. Усенко).
В Лишає хмара цвіт на підвіконні, і ніч несе медовий смолоскип (Л. Костенко).
Г В зірниць узорі вогняному вже чути перекати грому, і гай тривожно зашумів, рясних чекаючи дощів (В. Сосюра).
5. Між однорідними членами треба поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
А Широкий український степ лежав навкруги (Ю. Японський).
Б Благословенним і чарівним вважається той край де барвінок росте (А. Кондратенко).
В Тепла липнева ніч пролітає садками посадками скиртами в полях (О. Гончар).
Г Сірий осінній ранок курився дрібною мжичкою (М. Коцюбинський).
Д Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі (А. Малишко).
6. Зайва кома є в реченні
А Настала ніч, довга, беззоряна, глуха (О. Гончар).
Б Крізь прозорі хмарки іноді пробивається рожевий, сонячний промінь (О. Копи ленко).
В Я так люблю твої листи — і сумовиті, і лукаві (Н. Стефурак).
Г До прийняття християнства на вибір імені впливали або пора року, або назви тварин і дерев, або зовнішні риси людини (І. Вихованець).
Д Лелеки щовесни прилітали, виводили діток, знову відлітали (В. Земляк).
7. Після узагальнювального слова перед однорідними членами треба поставити двокрапку в реченні
А Але як прорік один мудрець ніщо воно і є ніщо! (Г. Тарасюк).
Б Бачу здалеку хвиля іскриста грає вільно на синьому морі (Леся Українка).
В Уся родина пильно дивиться крізь вікно на небо чи не зійде вже вечірня зоря, що має сповістити людям про велике чудо — народження Сина Божого (О. Воропай).
Г Він бачив їх скрізь і в прозорій, як скло, дзвінкій хвилі, і в гарячому, блискучому на сонці камені (М. Коцюбинський).
Д Не довго в ніч гуляли наші козаки поблизу святого міста гуляти довго не годилось (П. Куліш).
8. Після однорідних членів треба ставити тире в реченні (розділові знаки пропущено)
А Це стосується кас усіх хлібороба ученого геолога гірника (О. Гончар).
Б Ні незаймана краса Південного Криму ні раптова свіжість ні навіть увага коханої тіточки Олени ніщо не радувало Лесиного серця (М. Олійник).
В Усе в чеканні спілі краплі роси пишні сади усе зелене принишкле (О. Гончар).
Г У старого Івана Шевченка Тарасового діда святами завжди повно людей у хаті дід Іван грамотний і в нього є велика книжка про святих мучеників (С. Васильченко).
Д На вершечку стрілецької гори на горах і долинах уже запанувала тиша (Панас Мирний).
Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 9-11 (розділові знаки пропущено).
(1) Число дванадцять здавна називають магічним священним. (2) На ньому побудована система виміру й літочислення воно міститься у багатьох українських приказках висловах. (3) Кожен знає рік ділиться на 12 місяців в Ісуса Христа було 12 апостолів у небі є 12 знаків зодіаку у народних казках йдеться про 12 розбійників. (4) А чому у нас рік ділиться на 12 місяців? (5) Очевидно тому що люди помітили що на небі протягом року все змінюється.
9. Однорідні означення є в реченні
А першому
Б другому
В четвертому
Г п’ятому
10. Двокрапку треба поставити в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
11. Однорідні додатки є в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г п’ятому
12. Установіть відповідність між реченнями з однорідними означеннями й значенням і місцем цих означень у реченні.
Значення та місце означень
1 однорідні означення стоять після означувального слова
2 однорідні означення характеризують предмет з одного боку
3 однорідні означення характеризують предмет із різних боків, але об’єднані спільною ознакою
4 однорідні означення виступають художніми означеннями (епітетами)
Приклади
А Якась делікатна краса була розлита в тих білих, опалових, синіх і рожевих фарбах і сутінках неба (За І. Нечуєм Левицьким).
Б Бори величнії, густі проводять таємну розмову (Леся Українка).
В Звабливі, рясні, налиті плоди, червоні, сині, воскові, обтяжували гілля (1C. Гордієнко).
Г Любиму Вітчизну топтати не дам кривавим, підступним і злим ворогам (М. Бажан).
Д Сонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням (І. Нечуй-Левицький).
II варіант
1. Однорідні члени є в реченні
А Усе життя наше пов’язане з мовою (І. Вихованець).
Б Коли зникає народна мова, народу немає більше (К. Ушинський).
В Григір Тютюнник прийшов до читачів своїх чесно, надійно, надовго (О. Гончар).
Г Прилучення до скарбів рідної мови надає нам духовної дужості (І. Вихованець).
2. Поширені однорідні члени є в реченні
А Бурлаки склали свої клунки в курені, понабивали люльки, посідали на траві й почали курить.
Б Коло куреня стояв отаман, Іван Ковбаненко; він був сам і хазяїном, і отаманом ватаги.
В На ньому була проста одежа: широкі крамні сині штани, біла сорочка й чорна смушева шапка
Г Він курив люльку, пускаючи дим одним кінцем рота (З тв. І. Нечуя-Левицького).
3. Кілька рядів однорідних членів є в реченні
А Над містами кучерявий, голубий, ласкавий дим (М. Рильський).
Б І хліб, і першу радість, і сльозу по-братньому ми порівну ділили (Д. Луценко).
В Історія зобов’язує не лише знати, але й творити її (А. Коваль).
Г І дощ, витрусивши безліч краплин, посунув свої хмари далі, збирав до себе всі випари й перешиковував хмаровище, відганяв хмарки тендітні, оболоки прозорі, залишаючи темних, плідних, дощовитих, надійну підпору й силу (Ю. Яновський).
4. Однорідні означення є в реченні
А Твердий синявий сніг грав самоцвітами (М. Коцюбинський).
Б Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата (Ю. Коцюбинський).
В Ходить полем молодистий, гонить хвилю з краю в край золотистий, колосистий, яровистий урожай (А. Малишко).
Г Тарас Шевченко ще змалку купався в тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями (С. Васильченко).
5. Між однорідними членами треба поставити пропущену кому в реченні
А Навіть через вікно було видно, як пухнасті сніги одсвічувалися рожевими, малиновими бризками зорі (М. Стельмах).
Б Пішли дощі, дрібні й безперестанні, із сивими непроглядними туманами (Панас Мирний).
В Сонце повільно котилося у високому чистому небі, і його жаркі промені безжально палили поріділий степ (Ю, Мушкетик).
Г І скрізь пливуть широкі звуки гучної, світлої землі (М. Бажан).
Д І квітла, снила, парувала важка чорноземна рілля (А. Малишко).
6. Зайва кома є в реченні
А Кроки наближались, важко протупотіли й поступово затихли (Ю. Лозинський).
Б Проходять віки, умирають люди, але живе народ, допоки лунає рідна мова й пісня рідна (І. Вихованець).
В Сонце пригрівало сильніше, земля дихала вільготніше, із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич (Григір Тютюнник).
Г Най справжнісінький, білий зовсім маленький грибочок несміливо виглянув з-під великого дубового листочка (Ю. Лозинський).'
Д Пахло дикими травами, лозовою корою (Ю. Збанацький).
7. Двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами є в реченні
А У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою.
Б Тільки Кайдашиха не ходила до Мотрі: сліпе око навіки загородило їй стежку до неї (3 те. І. Нечуя-Левицького).
В Тиша була напоєна всякими звуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита (М. Коцюбинський).
Г У степу було тихо: блищали од сонця стерні й ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Григір Тютюнник).
Д Жайворонки дзвенять у синьому небі: пшениця колосом шумить на полях від Полісся до Приазов’я (А. Малишко).
8. Тире після однорідних членів треба поставити в реченні
А Так лижі роблять ясенову дошку в окріп кладуть, а потім гнуть потрошку (Д. Павличко).
Б Мрія підлабузника стоячи на колінах, ходити ще й навшпиньках (Л. Сухоруков).
В Природа чудодійне джерело, яке живить людину (З журналу).
Г І повітря, й покручені лози, і зів’яла трава усе це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя (М. Коцюбинський).
Д Не прискорюйте подій можете не наздогнати (Л. Сухоруков).
Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 9—11 (розділові знаки пропущено).
(1) Ми звикли до годинника та й уже й не віриться що в давнину люди не знали його. (2) Наші далекі предки розпізнавали лише ніч ранок день і вечір. (3) Пізніше час стали вимірювати довжиною тіні, зокрема подовжилася тінь людини на три ступні незабаром вечір. (4) Згодом було виявлено незручності цього способу взимку тінь стає довшою швидше ніж улітку та й ступні у людей неоднакові через що таке обчислення часу призводило до багатьох непорозумінь. (5) Край цьому поклали винахідники. (6) На рівному відкритому для сонця майданчику вони вкопали палицю обвели колом і стали уважно спостерігати за рухом тіні від неї (За С. Морозом).
9. Однорідні додатки є в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
10. Однорідні присудки є в реченні
А першому
Б другому
В п’ятому
Г шостому
11. Двокрапку треба поставити в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
12. Установіть відповідність між реченнями з однорідними означеннями та значенням і місцем цих означень у реченні.
Значення й місце означень
1 однорідні означення стоять після означуваного слова
2 однорідні означення характеризують предмет з одного боку
3 однорідні означення характеризують предмет з різних боків, але об’єднані спільною ознакою
4 однорідні означення виступають художніми означеннями (епітетами)
Приклади
А Сиві, рожеві, блакитні дими кучеряві плинуть з високих, мов башти, стрімких димарів (М. Рильський).
Б Це не вогні, а чисті, високі, мінливі зірки (М. Вороний).
В За похилими тинами доцвітали червоні, рожеві, білясті, чорні ружі, осипали зі своїх дзвіночків цвіт (І. Цюпа).
Г Ніч стояла надворі тиха, спокійна (Б. Антоненко-Давидович).
Д На далеких горизонтах мерехтіли багряні спалахи (І. Цюпа).
