...люди ніколи не перестануть читати літературні твори, оскільки саме в них ми шукаємо формулу, здатну надати сенс нашому існуванню.
Умберто Еко, італійський письменник і філософ
Вітаємо вас, дорогі наші читачі! Мабуть, ви вже неодноразово запитували себе: навіщо вам, тим, хто не буде у майбутньому займатися літературою, продовжувати вивчати її у старших класах. Пошукаймо разом відповідь на це непросте запитання...
Сьогодні ми всі усвідомлюємо, що в нашу цифрову епоху у світі бракує таких особистостей, як Стів Джобс. Його гасло «Думай інакше!», а отже — не так, як усі, без догм і шаблонів, сприяли тому, що Джобс став однією з найуспішніших особистостей ХХІ століття. Спробуймо спрогнозувати, яку освіту потрібно здобути, щоб досягти такого успіху, як один із засновників Apple.
Сьогодні й аналітики різних країн, і найавторитетніші особистості нашого часу, такі як, наприклад, відомий засновник операційної системи Microsoft Білл Гейтс і президент Ірландії Майкл Хіггінс, переконані, що на часі розвивати ті здібності, які недоступні роботам: креативність, уяву, ініціативу, лідерські якості. І якщо креативність, ініціативність, лідерські якості мають бути пріоритетом розвитку всіх навчальних дисциплін у школі, то формування уяви, образного мислення — це прерогатива літературних курсів.
І якщо всі інші навчальні предмети націлюють вас на формування об’єктивної картини світу, то література як мистецтво, що міститься в площині суб’єктивного, навпаки, увиразнює індивідуальне сприйняття, нестандартне мислення та суб’єктивний підхід. Це те, що не піддається алгоритмізації, тобто те, що не буде притаманне роботам, які, за прогнозами аналітиків, у майбутньому відберуть робочі місця в більшості людей.
Оскільки предметом вивчення літературних курсів у школі є витвори мистецтва, то завдяки своїй суб’єктивній природі вони відточують наші почуття, які не завжди піддаються логіці, розвивають співчуття, вчать індивідуально сприймати й оцінювати навколишній світ. Адже мистецтво — це завжди суб’єктивність, тож «об’єктивного мистецтва немає і не може бути» (Богдан-Ігор Антонич). Тому під час вивчення літературних курсів розвиваються такі уміння, які спроможні в майбутньому забезпечити конкурентноздатність людини в цьому прагматичному і технологічному світі.
А ще читання літературних творів покликане просвітити нас, збагатити культурою. А культура, на думку всесвітньо відомого художника, філософа і мандрівника Миколи Реріха, «є зброєю Світла. Культура є спасінням [...]. Тому і радісна нива культури. Радісна навіть у найважчих справах. Радісна навіть у напружених битвах з найтемнішим невіглаством».
Отже, вирішуйте самі, для чого вивчати літературу сучасній людині цифрової епохи.
Автори
Пропонуємо звернути увагу на деякі дослідження щодо читання. А якщо вам також відома інформація подібного характеру, то поділіться нею в класі.
- Канадські вчені-психологи довели, що читання фантастичних творів сприяє здатності краще розуміти інших людей, адже події, що відбуваються з героями твору, дають читачу змогу осмислити та зрозуміти факти власного життя, уважно поставитися до проблем інших людей.
- Дослідники з Ліверпуля (Англія) науково довели, що читання книжок здатне виліковувати. Існує навіть такий метод лікування, як бібліотерапія. Було доведено, що читання класичної літератури допомагає при стресах, а детективи і пригодницька література тренують пам’ять, логіку, відволікають від сумних думок.
- Економісти з університету Падуї (Італія) обґрунтували зв’язок між читанням у дитинстві й матеріальними статками в дорослому житті. Проаналізувавши прибутки 6000 людей з 9 країн Європи, вони дійшли висновку, що в тих, хто мав доступ до книжок у дитинстві й читав літературні твори, статки набагато більші, ніж у тих, хто цього був позбавлений. Психологи це пояснюють тим, що від кількості прочитаних у дитинстві книжок залежить здатність до логічного мислення та концентрації в дорослому житті.
- За останніми дослідженнями англійських психологів і неврологів, читання художніх творів діє на мозок людини, як ракетний прискорювач. Відтак розвивається вміння аналізувати різні явища, адже, читаючи, ми стежимо за розвитком сюжету, вибудовуємо гіпотези щодо прочитаного, розмірковуємо та зіставляємо різні факти й події і в такий спосіб привчаємо наш мозок до вирішення складних логічних задач.
Автор пише лише половину книжки, іншу половину пише читач.
Джозеф Конрад, англійський письменник
ПРО ДІАЛОГ АВТОРА І ЧИТАЧА У ТВОРІ
Дослідників у різні часи завжди хвилювали питання, як розвиваються стосунки автора і читача під час читання художнього твору. Переважна більшість науковців розглядають читання як процес спілкування рівноправних складників: тексту — автора — читача.
Так, на думку видатного вітчизняного вченого Олександра Потебні, читання є відкриттям твору. У своїх роботах науковець доводить, що художній твір існує в уяві читача і, відповідно, має стільки змістів, скільки читачів цього твору. О. Потебня обґрунтовує, що до появи самого читача твір нібито очікує свого завершення через читання.
Отже, художній твір «абсолютно завершений», але тільки сам читач завершує твір. Як зазначає відомий український літературознавець Олександр Білецький, «твір є художнім чи нехудожнім тільки у свідомості тих, хто його читає; це вони відкривають у ньому красу, це вони створюють його ідею, про яку часто і не підозрює той, хто пише».
Таким чином, читання — це творча діяльність, а читач твору є так само учасником літературного процесу, як і його автор.
1. Розкрийте роль читача в художньому творі.
2. На конкретних прикладах доведіть, що читання твору мистецтва — це творча діяльність.
- Пригадайте, що вам відомо про художній переклад.
- Поясніть, що таке оригінал твору.
- Чи погоджуєтеся ви з думкою відомого майстра українського перекладу Григорія Кочура про те, що «потрібно перекладати не “краще від оригіналу”, а так, як в оригіналі»? Поясніть свою позицію.
Про роль художнього перекладу
Вивчаючи твори зарубіжної літератури завдяки перекладам таких українських майстрів слова, як Іван Франко, Олена Пчілка, Борис Тен, григорій кочур, Микола Бажан, Дмитро Паламарчук, Максим рильський, Микола лукаш та багатьох інших, ви, напевно, переконалися, що значення художнього перекладу для розвитку людства важко переоцінити.
- Художній переклад має високе призначення: він сприяє діалогу культур різних народів. Неперевершений теоретик і практик українського перекладу Максим Рильський підкреслював, що «обмін перекладами художніх творів становить одну з найпотужніших підойм у справі взаємоознайомлення народів, у справі їх культурного збагачення, у справі дружби народів».
- Художній переклад завжди відігравав важливу роль у збагаченні рідної мови, оскільки робота над перекладом сприяє виявленню всіх можливостей рідної мови, використанню всіх її «скарбів». Так, справжній майстер художнього перекладу Микола Зеров визначав перекладацтво як одне з «найрезультативніших, найоптимальніших шляхів збагачення українського слова здобутками світової класики».
- Художній переклад збагачує національну літературу, оскільки завдяки перекладу освоюються нові жанри, теми, сюжети. Тому майстерні художні переклади є складовою національного письменства. Відомий вітчизняний поет і перекладач Дмитро Павличко наголошував, що переклад — це «необхідна умова повнокровного життя кожної літератури. Чим ширші перекладацькі можливості й чим вищий рівень інтерпретаційного мистецтва тієї чи іншої словесності, тим потужніша її оригінальна продукція».
- Художній переклад здійснює діалог у часі. Завдяки майстерним перекладам у нас є можливість подолати відстані між історичними епохами. Відзначаючи роль художнього перекладу, славетний Іван Франко наголошував, що це «золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями».
- Для України художній переклад завжди був важливим чинником утвердження національної культури, формування національної свідомості українців. Українська дослідниця Роксоляна Зорівчак зазначає: «Художній переклад став потрібним для усвідомлення нації і ворожим для режиму самим фактом своєї наявності. Він відіграв значну роль в історії національного опору та національного відродження».
За різних часів перекладацька діяльність в Україні здійснювалася в надзвичайно складних умовах. І цьому приклади — долі багатьох українських майстрів художнього перекладу, які почасти ціною власного життя і спокою відкривали читачеві світ іншої літератури. Перекладач, науковець Максим Стріха наголошує: «Подвижницьке ставлення до перекладацтва було властиве переважній більшості українських письменників минулого. Вони були просвітниками свого народу, борцями за його кращу долю, і своїм знаряддям, поряд з оригінальною творчістю, часто обирали переклад — що був для них водночас ефективним засобом підвищити власну майстерність, збагатити образотворчі та загалом виразові засоби українського художнього мовлення».
Відмінності художнього перекладу від оригіналу
У курсі зарубіжної літератури ви вже засвоїли, що художній переклад — це відтворення художнього тексту, який написаний однією мовою, засобами іншої мови, а оригінал — це первісний твір, з якого робиться переклад.
Розглянемо, чим же принципово відрізняються ці поняття.
1. Яку роль виконують перекладні художні твори?
2. Розкажіть про значення художнього перекладу для України.
3. Поясніть, чим відрізняється оригінал від перекладу.
4. Підготуйте на вибір: а) мультимедійну презентацію на тему «Художній переклад як чинник формування української нації»; б) повідомлення про долю одного з майстрів українського перекладу.
1. Чи можете ви погодитися з думкою, поданою в епіграфі до вступної статті? Аргументуйте свою відповідь.
2. Чи відомі вам приклади, як Інтернет може сприяти розширенню кола читання сучасної людини? Якщо так, розкажіть про них у класі.
3. Які електронні ресурси українських бібліотек вам відомі, якими з них ви користуєтеся і з якою метою?
4. Наведіть приклади подвижницької праці українських перекладачів.
5. Розкрийте відмінності діалогу, що відбувається в процесі сприймання оригінального й перекладного твору.
6. Поясніть, як ви розумієте думку відомого сучасного письменника Стівена Кінга, що «книжка — це унікальна портативна магія».
7. Прокоментуйте хмару слів на тему «Художній переклад». А яке слово ви поставили б у центр хмари? Поясніть чому.
8. Існує багато різних списків книжок, які варто прочитати сучасній людині. Складіть власний список із 5 книжок, які, на вашу думку, має прочитати кожна людина. Поясніть свій вибір.
9. Розкажіть, що ви очікуєте від уроків зарубіжної літератури у цьому навчальному році. Твори яких авторів ви хотіли б прочитати та які теми обговорити у класі?
10. Чи можете ви погодитися з думкою, що читання — це процес співтворчості автора і читача? Аргументуйте свою відповідь.
11. На конкретному прикладі твору зарубіжної літератури доведіть, що перекладач є справжнім посередником між автором твору і його читачем.