- Пригадайте, що ви знаєте про добу Античності з уроків всесвітньої історії, зарубіжної літератури, художньої культури.
- Чому античну культуру називають «колискою європейської культури»?
- Які твори античної літератури ви читали?
Людина, обізнана з античною літературою, ширше дивиться на світ, перед нею розкриваються нові обрії.
Галина Підлісна, українська дослідниця літератури
Антична художня література
Як ви пам’ятаєте, античною (від латинського слова antiques — «давній») називають культуру давніх греків і римлян. Вона подарувала людству величезну спадщину, яка плідно використовувалась у наступні епохи.
За часів Античності розвивалися три роди літератури, які існують і нині, — епос, лірика, драма. У цей період також виникла більшість літературних жанрів, чимало з яких витримали випробування часом.
Література Давньої Греції виросла з міфів — оповідей, які передають уявлення давніх людей про походження та влаштування світу, про богів і героїв. Знаючи з раннього дитинства історії про мужнього Геракла, гордого Прометея, цілеспрямованого Ікара, давні автори використовували у своїй творчості міфологічні образи, сюжети, мотиви. Найбільш ранні жанри давньогрецької літератури відносять до героїчного епосу.
Особливості етапів розвитку давньогрецької літератури:
I. Архаїчний період (до VII ст. до н.е.), коли відбувається поступовий перехід від первіснообщинного ладу до рабовласницької держави. Характерна ознака цього періоду — розвиток фольклору (зокрема міфології) і героїчного епосу, яскравими зразками якого є поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея».
II. класичний період (VII ст. до н.е. — IVст. до н.е.) припадає на час розвитку полісів — самостійних маленьких держав, які утворювали міста з навколишніми селами. Він ознаменований пануванням лірики, розвитком драми й виникненням перших прозових жанрів: історіографії, ораторського мистецтва, філософських роздумів та бесід. Вершиною літератури класичного періоду вважають п’єси драматургів Есхіла, софокла та Евріпіда.
III. Елліністичний1 період (кінець IV — IIст. до н.е.) — це час, коли маленькі поліси втрачають свою незалежність, а замість них виникають централізовані елліністичні держави — військові монархії. Набуває поширення побутова комедія та інтимна лірика.
IV. римський період (середина іі ст. до н.е. — IV cт. н.е.) одержав таку назву через те, що Греція на той час була завойована Римом і фактично стала однією з провінцій величезної Римської імперії. На перший план виступають сатира та історіографія, виникає новий прозовий жанр, названий пізніше романом2.
Римляни, захопивши Грецію, широко запозичили різноманітні досягнення сусідів, особливо яскраво це відбилось на літературі.
Багата культура греків стала потужним поштовхом для розвитку літератури давнього риму.
Римську літературу прийнято поділяти на такі етапи:
I. література епохи республіки (до 31 р. до н.е.).
На цьому етапі спочатку розвивається фольклор (міфи, історичні легенди, народна поезія), пізніше з’являються авторські зразки ораторського мистецтва, комедії, філософських творів і лірики.
II. література епохи Імперії (до кінця Vст. н.е.).
Другий етап представлений найяскравішими досягненнями давньоримського красного письменства.
У творах римських авторів бачимо тих самих персонажів, що й у греків. Наприклад, у давньоримській літературі діють не лише олімпійські боги, а й такі герої, як Геракл, Одіссей (тільки під іншими іменами — відповідно Геркулес й Улісс). Особливого розквіту римська література досягає наприкінці І ст. до н.е. — на початку І ст. н.е. Цьому сприяло правління імператора Гая Октавіана Августа. Він усіляко заохочував заняття літературною діяльністю, оскільки вважав літературу могутнім чинником духовного розвитку народу. Саме в цей час творять такі видатні поети, як Овідій, Вергілій, Горацій. Цей період називають віком Августа, або золотою добою римської літератури.
1 Елліністичний — слово походить від давньогрецького
, тобто «еллін, грек». Як ви пам’ятаєте, Еллэдэ — це самоназва Греції грецькою мовою.
2 Цікаво, що античні вчені не називали цей жанр романом, на його означення вони вживали найменування «оповідь», «повість», «оповідання», «діяння» і навіть просто «книга». Саму ж назву «роман» жанру, винайденому за часів Античності, дали вже в добу Середньовіччя.
1. Які давньогрецькі міфи ви вивчали в 6 та 8 класах? А які читали самостійно?
2. Схарактеризуйте етапи розвитку давньогрецької літератури.
3. У чому полягає специфіка літератури Давнього Риму?
4. Складіть схему «Етапи розвитку давньоримської літератури».
Про героїчний епос, епічну поему
У 8 класі ви дізналися, що в сучасному літературознавстві поняття епос (від грец. — «слово, оповідь») означає рід літератури, в основі якого — оповідь про події. Крім того, епосом називають оповідну поезію, яка зародилась у глибоку давнину й зображає героїчні події, діяння певного персонажа (у цьому разі найчастіше вживають словосполучення героїчний епос).
Важливе місце в античній літературі посідала епічна поема (епопея, грец.
— «оповідь» і
— «творю») — один із найдавніших
видів епічних творів, у якому широко і всебічно відтворено епохальні І події, що вплинули на хід національної та загальної історії.
1. Пригадайте, у чому полягають особливості епічних творів.
2. Поясніть, що таке героїчний епос, епічна поема.