Вірш Поля Верлена «Поетичне мистецтво» (1874 р., опубліковано в 1882 р.) звучить одночасно і як поетичний маніфест імпресіонізму, і як передвістя поетики символізму.
4.2.1 Поль Верлен (1844-1896)
Поля Верлена вважають одним із наймузикальніших поетів у європейській літературі. Його вірші зачаровують мелодійністю й співучістю, щирістю й легкістю. Часто говорять, що саме творчість є його справж-
ньою біографією, а життя — лише чернетка, сповнена помарок і вирваних листів, у якій забагато такого, про що хотілося б промовчати.
Поль Марія Верлен народився 30 березня 1844 року в містечку Мец у сім’ї військового інженера. Родина часто переїжджала, доки в 1851 році батько не вийшов у відставку. Верлени оселилися в передмісті Парижа. Поль навчався в Парижі, у приватному пансіоні Ландрі, а згодом продовжив навчання в паризькому ліцеї Бонапарта. У 1862 році, склавши іспит, він отримав диплом бакалавра словесності.
Поль Верлен захоплювався поезією, зачитувався творами Шарля Бодлера, поетів- «парнасців». Він сам почав писати перші вірші ще у шкільні роки. Один із них — «Смерть» — юний поет у 1858 році надіслав Віктору Гюґо й одержав схвальну оцінку.
Восени 1862 року Поль Верлен записався на факультет права — вивчати юриспруденцію, та незабаром через нестатки (матеріальний стан родини з виходом батька у відставку похитнувся) полишив навчання і влаштувався дрібним службовцем до страхового товариства, потім до мерії одного з паризьких районів, а згодом і до міської ратуші.
1863 року вперше було надруковано сонет Верлена «Пан Прюдом», який свідчив про його захоплення групою «Парнас».
У другій половині 60-х років Верлен приєднався до «парнасців». 1866 року він опублікував свої вірші в журналі «Сучасний Парнас» і видав власним коштом збірку «Сатурнічні поезії». У цій першій збірці поета відчутний вплив естетики «парнасців»: відмова від романтичного «кипіння почуттів», від сповідальної лірики, досконалість форми, рівновага між об’єктивним і суб’єктивним. Проте вірші «Сатурнічних поезій» уже вирізняються оригінальним верленівським стилем: меланхолійністю інтонації, здатністю передавати таємні порухи душі, її «музику».
Обкладинка українського видання Малларме
Поль Верлен
Французькі поети, на відміну від німецьких, не вважали тоді поезію матеріальною базою для свого існування, жоден із них серйозно не намагався жити за рахунок гарної лірики. Тому Поль Верлен зі згоди своїх батьків вирішив піти на державну службу, яка давала багато вільного часу для того, щоб він міг відвідувати літературний гурток і займатися поетичною творчістю.
Густав Курбе. Портрет Поля Верлена. 1866 р.
Обкладинка першого видання збірки «Сатурнічні поезії». 1866 р.
Поет перетворює звичайні, буденні речі на деталі поетичного світу, на справжні «пейзажі душі». Разом з характерною природністю вірша це стало ознакою імпресіоністичної поезії.
Молодий Поль Верлен являв собою типовий портрет французького поета-початківця, який просиджував дні в якійсь канцелярії та у вільний час писав гарні вірші. Наприкінці 60-х років він співпрацював з літературними журналами; у 1869 році видав власним коштом збірку під назвою «Вишукані свята». Верлен використав характерний для «парнасців» прийом створення пейзажу: поетичні рядки надихають не враження від живої природи, а її відображення в живописі.
Поет захоплювався картинами художників Ватто, Фрагонара, Греза, та замальовки природи в нього набули суто верленівського «пейзажу душі». Вірші «Вишуканих свят» написано в новій, не подібній на «парнаську», меланхолійно-грайливій формі, що робить можливою розмовну інтонацію.
Закоханість у Матильду Моте, чарівну юну дівчину, навіяла Верлену поезії третьої книги — «Добра пісня» (1870). Ця збірка знаменує перехід Верлена від «епічного» до повсякденного, до особистих вражень.
Збірка «Добра пісня» була надрукована влітку 1870 року, напередодні франко-прусської війни. Тоді ж відбулося й весілля Поля Верлена та Матильди Моте. Молодятам, які оселилися в Парижі, незабаром довелося пережити облогу столиці прусськими військами. У 1871 році Верлен залишився в Парижі, працюючи в мерії, а потім у бюро преси Паризької Комуни.
У серпні 1871 року Верлен отримав листа від Артюра Рембо з віршем «П’яний корабель». Вражений талантом юного поета, він запросив його до Парижа. Коли шістнадцятилітній Рембо приїхав, Верлен поселив його в домі Моте, та ненадовго. Юний гість поводився невиховано й неохайно, сварився з Матильдою, грубіянив. Сімейне життя Верлена перетворилося на справжню драму. Незважаючи на перевагу у віці, він підпав під вплив сильної натури юного генія. Зблизившись із Верленом, Рембо став його постійним супутником, завсідником гулянок у кафе. М’який за вдачею, вразливий і нервовий Верлен під впливом алкоголю перетворювався на забіяку. Це відіграло фатальну роль у його взаєминах із дружиною.
У 1872 році, рятуючись від переслідувань за участь у Паризькій Комуні, Поль Верлен покинув домівку, дружину, дитину і подався разом із Рембо в мандри — до Англії, потім до Бельгії.
Рембо глибоко вплинув на Верлена своєю думкою про необхідність пошуку нових шляхів поетичної творчості.
Блукаючи Європою, обидва поети шукали своє місце в мистецтві. їхні стосунки були бурхливими та сповненими драматизму. Терплячи голод і холод, вони проводили час у безкінечних суперечках про поезію та скандалах.
Улітку 1873 року в Брюсселі під час чергової сварки Верлен вистрілив у Рембо й поранив його в руку. Верлена затримали за замах на життя, до того ж суд дізнався про його комунарське минуле. 8 серпня 1873 року поета було засуджено на два роки тюремного ув’язнення. Коли Верлен перебував у в’язниці містечка Монс, йому вручили копію рішення суду про розірвання шлюбу з дружиною.
У в’язниці з Верленом відбулася глибока метаморфоза. Він позбувся внутрішнього неспокою, чому посприяла заборона пити. Єдина людина, з якою було дозволено бачитися поету, — священик. Верлен знову став віруючим. Він продовжував працювати — написав вірші, які склали збірку «Романси без слів» (1874). Першим виданням «Романсів без слів» Верлен керував із в’язниці.
«Романси без слів» — найвище поетичне досягнення Верлена. Знову, як і в перших збірках, тут звучать ноти меланхолії та суму, нетривалого забуття й печалі. Окремі вірші нагадують пейзажі художників- імпресіоністів, часом у них усе ніби вкрите сірою імлою або розчинене в тумані.
Франко-прусська війна (1870-1871) — військовий конфлікт між Французькою імперією та Королівством Пруссія, який закінчився поразкою Франції. Паризька Комуна (18 березня — 28 травня 1871 року) — революційний уряд Парижа, що встановився після революції, спричиненої укладанням перемир'я з Пруссією під час Франко- прусської війни.
Кадр із фільму «Повне затемнення». 1995 р.
ОСНОВНІ МОТИВИ ЛІРИКИ ПОЛЯ ВЕРЛЕНА
Каміль Піссарро. Бульвар Монмартр. 1897 р.
Клод Моне. Тополі в Живерні. 1891 р.
«Романси без слів», імпресіоністичні за своєю природою, складаються переважно з віршів, які змальовують пейзажі. Інших сюжетів тут немає. Проте пейзаж тут ні на що не схожий — це «пейзаж душі», де природа й душа поета зливаються в одному образі.
ВИСОКА ПОЛИЧКА
«Миттєвість» вражень, характерна для імпресіоністичного живопису, підкреслена у віршах тим, що Верлен з усіх часів дієслова віддає перевагу теперішньому, а самі дієслова в нього поступаються місцем іменникам. Разом із дієсловом-присудком із поетичної фрази зникає дія, спілкування душі та природи передано барвами й звуками. Навіть назва збірки — «Романси без слів» — свідчить про прагнення поета підсилити музичне звучання. Поезія Верлена вперше у Франції демонструє сугестивну силу лірики: поетичне слово в його віршах впливає не стільки завдяки своєму предметному значенню, скільки завдяки «смисловому ореолу», який навіює, підказує ті чи інші настрої. Саме через це поети-символісти вважали Верлена своїм попередником.
16 січня 1875 року поет вийшов із тюрми. Біля воріт його зустрічала тільки стара матір.
Відчуваючи самотність, не знаючи, що робити, Верлен знову звернувся до Рембо, з яким листувався попри все, що сталося. Друзі зустрілися в Штутгарті, та ця їхня зустріч виявилася останньою: повертаючись додому в нетверезому стані, вони посварились і побилися. Молодий, сильний Рембо легко впорався з Верленом, який ледве тримався на ногах. Більше вони не бачились.
Повернувшись до Парижа, а пізніше виїхавши до Лондона, Верлен намагався облаштувати своє життя: викладав мови, займався сільським господарством, купив собі невеличку ділянку землі. Та після смерті матері життя поета пішло шкереберть, він утратив останню підтримку. Єдине, що в нього залишилося, — це література.
«Найперше музика у слові» — під таким гаслом проходила еволюція поета, котрий утвердив імпресіонізм і водночас був майстром символізму. У 1882 році Верлен опублікувів вірш «Поетичне мистецтво», де ніби подано теоретичне обґрунтування тих особливостей його поезії, які вже намітилися в «Сатурналіях» і «Вишуканих святах», утілилися в «Добрій пісні», а особливо яскраво простежуються в «Романсах без слів».
«Поетичне мистецтво» було сприйняте молодими поетами-символістами як справжній маніфест, хоча сам Верлен застерігав послідовників від буквального наслідування своїх настанов.
Успіх «Проклятих поетів» викликав цікавість публіки і до самого Верлена. Поет нарешті отримав змогу видавати свої твори та одержувати за них гроші. А доти він вів злиденне існування, хворий та переслідуваний постійними невдачами.
У довершеній формі втілено естетичні принципи Поля Верлена в поетичних збірках останнього періоду життя: «Любов» (1888), «Щастя» і «Пісні для неї» (1891). На традиційній церемонії обрання «короля поетів» у 1891 році, після смерті Леконта де Ліля, найбільше голосів було подано за Поля Верлена.
Проте визнання прийшло надто пізно: здоров’я письменника було підірване. Талановитий поет майже постійно змушений був перебувати в лікарнях. Помер Поль Верлен 8 січня 1896 року від запалення легенів.
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Пригадайте, коли Поль Верлен почав писати вірші. Хто схвалив його юнацькі спроби?
2. Розкажіть, на яке поетичне угруповання орієнтувався Верлен-початківець і чому.
3. Поясніть, у чому особливість поетичної збірки Верлена «Вишукані свята». Що об’єднує її з поезією «парнасців» і чим вона відрізняється?
4. Розкрийте значення терміну «пейзаж душі».
5. Простежте, яку роль у житті й творчості Верлена відіграло знайомство з Артюром Рембо.
6. Поміркуйте, що свідчить про те, що визнання прийшло до Поля Верлена ще за життя.
1884 року вийшла нова збірка «Колись і недавно» і книга критично-літературних статей «Прокляті поети», куди увійшли нариси про шістьох поетів, у тому числі про Артюра Рембо, Стефана Малларме та самого Верлена. У циклі «Прокляті поети» Верлен дав вичерпну характеристику найновішої школи поетів-символістів і визнав геніями зовсім невідомих у той час Малларме й Рембо.
Один із найвідоміших фотопортретів Верлена: кандидат у Французьку академію позує для нащадків. Париж. 1893 р.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
1. Подивіться документальний фільм «Творчий шлях Поля Верлена». Що нового ви дізналися про видатного французького поета?
2. Подивіться документальний французький фільм «Поль Верлен. Слідами великих письменників». Поділіться враженнями з однокласниками (однокласницями).
Діалог мистецтв
Співвітчизникові Поля Верлена — композиторові Клоду Дебюссі імпонувала верленівська точка зору на мистецтво настільки, що саме на цикл Верлена «Романси без слів» Дебюссі створив вокальні мініатюри.
«Повне затемнення» (англ. Total Eclipse) — художній фільм польської кінорежисерки Агнешки Холланд (1995), де розповідається про історію знайомства й стосунків двох видатних французьких поетів — Поля Верлената Артюра Рембо.
4.2.2 «Поетичне мистецтво»
ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ
У своєму програмному вірші «Поетичне мистецтво» Поль Верлен, пародіюючи знамените «Мистецтво поетичне» теоретика класицизму Нікола Буа- ло, який вимагав у поетичній творчості ясності та зрозумілості, проголосив заміну ясності музикальністю та відмовився від об’єктивності мистецтва.
Фредерік Базіль. Поль Верлен. 1868 р.
Саме Верлен проклав шлях верлібру поетів-символістів.
ВИСОКА ПОЛИЧКА
У «Поетичному мистецтві» в наспівних, ритмічно витончених віршах Верлен наочно демонструє можливості нової поетики. Він протиставляє музичність вірша визначеності його змісту, закликає до демонстрації відтінків і максимального нюансування зображення. Замість барв певних тонів тут з’являються переходи, напівтони. Саме так слід розуміти гасло: «Найперше — музика у слові». Адже музика залишає нескінченну можливість тлумачень, розмиває чіткість граней у зображуваному.
Верлен оголошує війну обмежувальним розмірам і римам, закликає «до небес інших». Адже головне в поезії — краса, легкість, безпосередність, вона має литись, як чарівна пісня, навіювати, захоплювати, кликати в незвідане, де межують мрія й сон, де на тебе чекають нова блакить і нова любов.
Правила традиційного французького олександрійського (силабічного) віршування вимагали певної кількості складів у рядку та наявності рим, мова мала «підкорятися» розміру. Верлен піддав сумніву і рими, і розмір вірша, демонструючи можливості «відхилень від правил». Повтори, внутрішні рими, системи співзвучних голосних (асонанси) і приголосних (алітерації) — усе це сприяє створенню ефекту справжньої «музики слова». Завдання мови в поезії Верлена — навіювати, а не описувати чи доводити. Поет вплітає у вірші просторічні слова, провінціалізми, архаїзми, мовні «неправильності», що створює ілюзію спонтанності й мовної інтимності. Він розділяє олександрійський вірш незвичними цезурами (паузами) і неочікуваними переносами так, що складається враження, ніби вірші переходять у прозу.
ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ
Поетичне мистецтво
Найперше — музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів — сп’янілий:
Він невиразне й точне сплів,
В нім — любий погляд з-під вуалю,
В нім — золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.
Люби відтінок і півтон,
Не барву — барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.
Винищуй дотепи гризькі ті,
Той ум жорстокий, ниций сміх,
Часник із кухонь тих брудних —
Від нього плач в очах блакиті.
Хребет риториці скрути
Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
Далеко можуть завести.
Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?
Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав — шукати
Нову блакить, нову любов,
Щоб мчав, де далеч непохмура,
Де чари діє вітерець,
Де пахне м’ята і чебрець...
А решта все — література.
Переклад Григорія Кочура
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Розгляньте, яку основну вимогу висуває Поль Верлен до поезії. Як ви розумієте цю вимогу?
2. Визначте, за що цінує Поль Верлен поезію.
3. Поясніть, як ви розумієте вислів «барви нам ворожі».
4. Зверніть увагу на образи, створені поетом у третій строфі. Як вони допомагають уявити особливості поезії Верлена?
5. Знайдіть у тексті, як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює. Що, на вашу думку, означає заклик поета «приборкай риму»?
6. Розкрийте, чому вірш «Поетичне мистецтво» можна вважати маніфестом символізму.
7. Простежте, які художні засоби використовує поет у вірші. Відповідь проілюструйте цитатами.
8. Поміркуйте, чому «Поетичне мистецтво» завершується несподіваним рядком «А решта все — література». Який зміст, на вашу думку, поет укладає у слово «література»?
9. Проаналізуйте, яким постає у вірші ідеал поезії Верлена. Чи відповідає сам вірш «Поетичне мистецтво» тим вимогам, які декларує поет?
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
Прослухайте поезію Поля Верлена «Поетичне мистецтво» у виконанні
Василя Буколика. Чи вдалося читцеві донести до слухачів зміст вірша?
4.2.3 «Осіння пісня»
ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ
Вірш «Осіння пісня» входить до збірки «Са- турнічні поезії» (цикл «Сумні пейзажі»). Настрій цієї поезії створює мелодія, яка лине з кожного рядка твору, — повільна, одноманітна, сумна й трохи тривожна. Струни осінніх скрипок проймають душу. У цій мелодії відображається стан осінньої природи й водночас стан ліричного героя. Як пори року змінюють одна одну, так само змінюються настрої та почуття людини. Невипадково з’являється у вірші символ годинника, що відлічує миттєвості життя. Ліричний герой поринає у спогади, та за хвилину він знову опиняється сам на сам з осінньою журбою.
За манерою письма творчість Верлена — своєрідний літературний аналог імпресіонізму: у ній та сама неясність обрисів, розмиті переходи від одного тону до іншого, та сама скороминущість вражень, яка у вірші обертається словесними, ритмічними і звуковими повторами. Відбувається ніби перетікання одного образу в інший: картин природи — у видіння ліричного героя, видінь — у пейзажні замальовки. Усі ці особливості лірики поета яскраво втілено в «Осінній пісні».
Українською мовою «Осінню пісню» першим переклав Павло Грабов- ський у 1897 році. Також вірш переклали: Григорій Кочур, Микола Лукаш, Михайло Рудницький, Петро Стебницький, Святослав Гординський, Борис Тен, Микола Терещенко, Ігор Качуровський, Іван Світличний, Михайло Москаленко, Всеволод Ткаченко. Загалом існує близько десяти перекладів «Осінньої пісні» українською.
Вірш складається з трьох строф, по шість чотиристопних рядків у кожній. Це один з наймузичніших творів поета. Особливої мелодики Верлен досягає за допомогою алітерацій та асонансів. Наприклад, у першій строфі наявна алітерація «і», «п» та асонанс «on», у другій строфі використано асонанс «iens» і алітерацію «j», «v».
Перші рядки вірша «Осіння пісня» були умовним сигналом французькому Опору розгорнути активні бойові дії проти нацистів напередодні початку висадки союзників у Нормандії в 1944 році.
ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ
Якщо маєте змогу, ознайомтеся з оригіналом поезії. Прочитайте переклади вірша. Поясніть, чи вдалося перекладачам відтворити настрій оригіналу.
Chanson d’automne
Lessan glots longs
Des violons
De l’automne
Blessent mon creur
D’une langueur
Monotone.
Tout suffocant
Et bleme, quand
Sonne l’heure,
Je me souviens
Des jours anciens
Et je pleure;
Et je m’en vais
Au vent mauvais
Qui m’emporte
Deqa, dela,
Pareil a la
Feuille morte.
Осіння пісня
Ячать хлипкі,
Хрипкі скрипки
Листопада...
Їх тужний хлип
У серця глиб
Просто пада.
Від їх плачу
Я весь тремчу
І ридаю,
Як дні ясні,
Немов у сні,
Пригадаю.
Кудись іду
У даль бліду,
З гір в долину,
Мов жовклий лист
Під вітру свист —
В безвість лину.
Переклад Миколи Лукаша
Осіння пісня
Неголосні
Млосні пісні
Струн осінніх
Серце тобі
Топлять в журбі,
В голосіннях.
Блідну, коли
Чую з імли —
Б’є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.
Вийду надвір —
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить, жене,
Носить мене
З жовклим листям.
Переклад Григорія Кочура
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Простежте, які художні засоби (виражальні чи зображальні) переважають у вірші.
2. Поясніть, з яких окремих планів складається загальна картина. Які емоції втілено в кожному окремому плані?
3. Проаналізуйте, які прийоми надають цій поезії ознак пісні.
4. Розкрийте, як у цьому творі позначилась така риса верленівської поезії, як музичність.
5. Поміркуйте, яке символічне значення мають основні образи поезії — осінь, вітер, листя, струни, годинник, скрипка.
6. Кому з перекладачів, на вашу думку, вдалося якнайповніше втілити авторський задум?
7. Вивчіть напам’ять переклад «Осінньої пісні», який вам сподобався.
8. Розгляньте картини, на яких зображено осінь. Яка з них, на вашу думку, може слугувати ілюстрацією до поезії?
9. Запропонуйте або намалюйте власну ілюстрацію до вірша Поля Верлена «Осіння пісня».
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
1. Подивіться відеоролики «Осіння пісня» (різні переклади шедевра французького поета, покладені на музику).
2. Подивіться три відеоролики «Chanson d’automne» Поля Верлена французькою мовою. Порівняйте звучання поезії в оригіналі та українською мовою.
3. Прослухайте вірш Верлена «Осіння пісня», покладений на музику.
Україна і світ
Поетичною творчістю Верлена захоплювалися Іван Франко та Леся Українка. Вірші його українською мовою перекладали відомі поети. Зокрема, перекладав видатного француза Максим Рильський. І звернувся до нього з таким віршем:
Є така поезія Верлена,
Де поет себе питає сам
У гіркому каятті: «Шалений!
Що зробив ти зі своїм життям?»
В Україні було чимало послідовників поезії символізму. Так, поет Микола Вороний часто вдавався до поетичного реквізиту символістів задля розширення версифікаційних можливостей українського вірша та виведення його на європейські і світові обшири. Тож пропонуємо вам самостійно дослідити долю французького символіста в Україні.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ
Об’єднайтеся у групи й підготуйте повідомлення з презентацією на теми: Поль Верлен і українська поезія.
Поль Верлен у перекладах українською.