Зарубіжна література (рівень стандарту). Підручник. 10 клас. Н. М. Кадоб’янська

Загальні відомості про китайську літературу та культуру

Китайська література є однією з найдавніших класичних літератур світу, її історія налічує понад три тисячі років.

Історія новітньої китайської літератури починається у ХХ столітті. На цей час припадає розквіт різних напрямів і течій у китайському мистецтві слова. Одні письменники зосередилися на «пошуках коріння», відгукнулися на загальносвітовий інтерес до власних національних коренів. Інші прагнули здійснити «культурну революцію», описували життя молодої інтелігенції другої половини ХХ ст. їхні культурний та інтелектуальний потенціал держава спрямовувала на піднесення культурного рівня села. Твори авторів напряму «культурної революції» мали бути написані розмовною мовою, аби їх вільно могло читати якомога більше китайців.

Новий етап у розвитку китайської літератури розпочався наприкінці ХХ ст. Автори нової літератури прагнули «розкріпачити свідомість» китайців, змінити їхні погляди на суспільне життя, зосередити увагу на особистості, відверто зобразити її глибокі почуття. Яскравий представник цієї літератури — Мо Янь, другий китайський письменник, відзначений Нобелівською премією за останні півтора десятка років.

Мо Янь

6.4.1 Мо Янь (нар. 1955 р.)

Мо Янь (справжнє ім’я Гуань Моє) народився 17 лютого 1955 року в провінції Шаньдун у селянській родині. У часи «культурної революції» він покинув школу та пішов працювати. У двадцять років майбутній письменник вступив до Народно-визвольної армії Китаю. Під час військової служби почав писати. Твори Мо Яня привернули увагу критиків у 1980-ті роки.

Мо Янь — псевдонім, у перекладі з китайської — «мовчи». Це означає, що письменник у житті не заявляє відкрито про свої переконання, він відображає їх у художніх творах.

Ґаолян — злакова рослина, нагадує кукурудзу. У Китаї її вирощують на великих площах.

Оксфордський довідник із мистецтва ХХ століття, виданий у 1981 році, визначає «галюцинаторний реалізм» як «обережне й точне зображення деталей потойбічної реальності, яке звичайний реалізм оминає, бо вони належать до сфери сну або фантазії».

З 1984 року Мо Янь викладав літературознавство в Армійській академії культури. 1986 року закінчив Вищу школу мистецтв Народно-визвольної армії Китаю. Тоді вийшов його перший роман «Червоний Ґаолян: історія одного роду», за яким у 1987 році зняли художній фільм. Роман, що складається з циклу новел, належить до так званої «літератури пошуків коріння», яка активно розвивалася у другій половині ХХ ст.

Це роман про історію роду протягом кількох десятиліть упродовж війни з Японією. Письменник відразу відзначився відвертим зображенням картин життя й точними формулюваннями. Роман «Червоний Ґаолян: історія одного роду» отримав почесну відзнаку — національну премію КНР. У 2000 році американський щотижневик «Asiaweek» включив його до переліку ста найкращих творів у китайській літературі ХХ ст. А фільм став справжнім блокбастером.

Мо Янь продовжував свою літературну освіту і в 1991 році закінчив Літературний інститут Лу Сіня Пекінського педагогічного університету, отримав ступінь магістра літератури і мистецтва.

У 1997 році Мо Янь звільнився з армії і почав працювати журналістом, писати сценарії для кіно й телебачення.

Нині Мо Янь посідає пост заступника голови Асоціації письменників Китаю. Він почесний доктор філології Відкритого університету Гонконгу, запрошений професор Університету науки і технологій міста Циндао, почесний ректор університету мережевої літератури, який готує оригінальних авторів.

У 2012 році китайському письменникові присудили Нобелівську премією з літератури за твори, у яких «із галюцинаторним реалізмом поєднуються казки, історія і сучасність».

ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОГО СТИЛЮ МО ЯНЯ

Лу Сінь — китайський письменник, публіцист і літературознавець, основоположник сучасної китайської літератури.

Популярності творів Мо Яня сприяло те, що автор брав за основу історичні сюжети («Червоний Ґаолян»), кримінально-детективні історії («Країна вина») або реалістичні події («Жабка»). Для художнього втілення цих сюжетів він використовував казкову фантазійність та гостру сатиру. І це зробило його одним із найвідоміших і найчастіше заборонених китайських письменників.

У творах письменника події розгортаються повільно, увага зосереджується на міжособистісних стосунках. Мова творів легка, проста, жива й динамічна. Доступність і легкість стилю творів, численні описи, портретні деталі, побутові подробиці повно реалізують бажання автора «розкріпачувати свідомість» читачів, відтворюючи особливості психологічної й чуттєвої поведінки людини. Мову і стиль творів Мо Яня нерідко співвідносять із західною оповідною манерою.

Література і культура

За творами Мо Яня знято художні фільми «Червоний ґаолян» (1987), «Щастя на годину» (2000), «Дівчина Нуань» (2003). Він сам писав до них сценарії. Книжки письменника перекладено більш ніж десятьма мовами: німецькою, французькою, норвезькою, шведською, англійською, українською тощо.

Україна і світ

Твори Мо Яня українською мовою перекладали Євгенія Красикова, Надія Кірносова, Мар’яна Савченко.

6.4.2 «Геній»

В оповіданні «Геній» ідеться про талановитого китайського хлопчика, якому заздрили у школі, але він, коли виріс і став поважним ученим, зумів переконати своїх колишніх однокласників, що наука важлива в житті людини. Автор натякає на хворобу свого геніального героя, але вводить у твір тезу про те, що найважливіше у житті людини — бути корисною для інших, навіть якщо вони про те не просять. Обов’язково настане час, і вони зрозуміють, почнуть поважати, оцінять. Для реалізації мети кожному потрібно вчитися. Але вчать людину не лише університети, а й земля, на якій вона живе.

Геній з однойменного оповідання Мо Яня для дослідження природи землетрусів починає вчитися у землі — вирощує кавуни й порівнює будову кавуна із влаштуванням Землі, і на основі цього порівняння йому вдається сформулювати наукову концепцію запобігання землетрусам. Герой підсумовує: «Стати вченим важче, ніж стати селянином, щоб стати селянином, потрібна лише богатирська сила, щоб проливати піт, але, закінчивши роботу, можна бігти до ріки, стрибати у воду і купатися, лежати на протязі під навісом для спочинку і спати, адже це і є людське щастя. Однак коли ми на прохолодному вітерці спимо під навісом, учений у глибоких роздумах продовжує стояти навколішки на кавуновому полі...»

Письменник торкається глибинних життєвих орієнтацій людини, пов’язаних із переможною хвилею пізнання істини. Він змальовує характер із «народного потоку» — Цзян Дачжі, мислителя-самородка, який мріяв урятувати людство і домігся свого.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Розкажіть, що ви дізналися про китайського поета Мо Яня.

2. Поясніть, за які літературні досягнення він отримав Нобелівську премію.

3. Поділіться, чим вас вразило оповідання «Геній».

4. Проілюструйте особливості творчого стилю Мо Яня, які ви помітили в цьому творі. Дайте їм оцінку.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

Складіть рецензію на оповідання «Геній», розмістіть її на сайті вашого навчального закладу або в соціальних мережах.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

Рецензія (лат. recensio — огляд, оцінка) — жанр газетно-журнальної публіцистики та літературної критики, аналіз, розбір, оцінка твору або публікації.

Об’єднайтеся у групи і підготуйте повідомлення на одну з тем: Казково-міфологічні елементи в оповіданні Мо Яня «Геній». «Імена, що промовляють» в оповіданні Мо Яня «Геній». Загальнонаціональне в оповіданні Мо Яня «Геній».