Зарубіжна література (рівень стандарту). Підручник. 11 клас. О. О. Ісаєва

Пауль Целан (справжнє ім'я Лауль Лео Янчель)

Paul Antschel (1920—1970)

√ Розкажіть, що вам відомо про трагедію Голокосту.

√ Назвіть твори мистецтва (кінофільми, художні твори, скульптурні композиції) на цю тему. Які з них справили на вас найбільше враження й чому?

√ Підготуйте розгорнуте повідомлення або мультимедійну презентацію на тему «Голокост в Україні».

Усе своє життя І жити І

жити

Пауль Целан !

Поет голокосту

*** *

Його ім’я в історії світової літератури оточене ореолом справжньої легенди, адже його вважають найвидатнішим поетом другої половини минулого століття. «Я ніколи не написав жодного рядка, який не був пов’язаний з моїм власним життєвим досвідом», — наголошував єврейський німецькомовний поет і перекладач Пауль Лео Анчель, усьому світові відомий як Пауль Целан. Своє літературне ім’я він утворив шляхом перестановки складів прізвища в його румунській транскрипції (An-cel — Cel-an).

Він жив і працював у Румунії, СРСР, Франції, Німеччині, Австрії, а народився 23 листопада 1920 року на Буковині (у Чернівцях) у родині німецькомовних євреїв. Дитинство й рання юність Целана проходили в атмосфері справжнього багатоголосся різних національних і релігійних традицій і мов, характерних для цієї місцевості того періоду. Навчання в початковій школі німецькою мовою, у гімназії — румунською, а в ліцеї — штудіювання до того ж французької, латини, давньогрецької і англійської, а також відвідування єврейської народної школи — усе це сприяло тому, що Пауль зростав справжнім поліглотом. Тому не дивно, що згодом він німецькою і румунською переклав поезії Поля Верлена й Артюра Рембо, Вільяма Шекспіра й Михайла Лермонтова, Олександра Блока й Осипа Мандельштама, а також багатьох інших митців.

1938 року поет вирушив у Францію вивчати медицину, але з початком Другої світової війни повернувся до рідного міста, в університеті якого вивчав філологію.

Нацизм, який швидко поширювався Європою, злочини фашистів проти людства розкололи життя Целана на «до» та «після»... З початком окупації Чернівців німецько-румунськими військами 1941 року родина Целана потрапляє до єврейського гетто. Згодом батьки поета були депортовані до канцтабору, де вони й загинули. А сам поет був відправлений до румунського трудового табору на примусові роботи.

У роки війни Целан багато пише, свої вірші він занотовував у маленький записник. 1943 року навіть уклав першу машинописну збірку своїх поезій, до якої увійшла також і довоєнна лірика. Незабаром з’явилася і друга збірка. Своє розуміння, що таке поезія, Целан подав в одному з віршів: «побічна земля». Можливо, цим можна пояснити, що тематика творів, написаних під час перебування у трудових таборах 1942-1943 років, досить різноманітна. Так, у листі до акторки чернівецького театру Рут Крафт, у яку був закоханий Целан, читаємо: «вдалося написати четвертий вірш про квіти, до того ж про вовчинець. У місцині, де відсутня навіть найменша квіточка, чому (?) я пишу ці вірші...».

Тюльпани, сузір’я німе

солодкого й гордого неба,

зорять тобі в серце сумне:

знайдуть вони шлях до тебе?1

У таборі він дізнався і про смерть батьків. У вірші «Зима», що був написаний, як зазначають дослідники, ймовірно, після того, як поет довідався про смерть матері в канцтаборі, є такі рядки:

Тепер, матусю, сніжно на Вкраїні...

Вінець Месії — мов разок страждання.

Моя сльоза тебе уже не стріне.

З усіх постав — лиш горде німування...

Після звільнення Буковини радянськими військами Пауль Целан працював санітаром у шпиталі й продовжив навчання в університеті. Але нові порядки, установлені радянською владою, змусили його 1945 року потайки перетнути кордон і почати шукати долі в інших країнах. Бухарест, де вперше повноцінно прозвучало літературне ім’я Пауля Целана, потім Відень і нарешті Париж, у якому він прожив з 1948 року до кінця життя.

Він багато перекладає в цей час, штудіює германістику, виступає з лекціями в Сорбоннському університеті. У своїх листах з Парижа поет неодноразово писав, що, можливо, було б краще йому залишитися «під буками своєї вітчизни». Так, своїй давній подрузі Тані Адлер 1962 року він зізнається: «...Поступово опам’ятовуюсь. Поезія підтримує, хоч і болить душа... У мене немає друзів, справжніх друзів, відтоді, як. Я, безумовно, далеко, але я завжди поблизу свого Меридіана.». Своє рідне місто Целан називав «мій Чернівецький меридіан».

1 Тут і далі в статті вірші Пауля Целана подаються в перекладі із німецької Петра Рихла.

Можливо, життя чужинця поза батьківщиною, нездоланний мовний бар’єр німецькомовного поета у французькому суспільстві чи тягар пережитої трагедії Голокосту чи все разом, а, можливо, і щось інше, але пізнім вечором 20 квітня 1970 року Пауль Целан пішов з життя, кинувшись з паризького мосту в Сену.

Перекладач, дослідник творчості Пауля Целана, його земляк Петро Рихло зазначав: «Я думаю, якщо мати за мету визначити “поета Голокосту”, то це і буде передусім Целан». Дізнатися, наскільки правомірне це твердження, ви зможете, прочитавши найвідоміший твір поета — вірш «Фуга смерті».

1. Розкажіть, що вам стало відомо про життя й творчість Пауля Целана.

2. Прокоментуйте назву статті про поета.

3. Підготуйте повідомлення на тему «Пауль Целан і Чернівці».

Читачеві ХХІ століття

У документальній хроніці життя окупованих Чернівців можна знайти такі факти Голокосту: «7липня 1941 р. — початок акцій проти євреїв каральної групи СС, багато євреїв убито, Велику синагогу спалено; румунській цивільній владі наказано втілити в життя німецькі порядки щодо євреїв: євреї втрачають право громадянства, змушені носити жовту Давидову зірку, виконувати примусові роботи і не сміють після 18-ї години виходити на вулицю.

11 жовтня 1941 р. — влаштування єврейського гетто в старій частині міста, колишньому єврейському кварталі. 45 000 євреїв скупчують на тісному просторі, триває підготовка до депортації у Трансністрію — територію між Дністром і Південним Бугом; за винятком 15 000 євреїв, залишених у місті для життєво необхідних робіт і обов’язків, більшу частину з них депортовано.».

Перебуваючи в Чернівцях, можна зустріти багато місць, пов’язаних з Паулем Целаном. Вулиця на його ім’я, пам’ятна дошка на будинку, де він жив, університет, у якому вчився... Чернівчани дуже пишаються своїм земляком, тому не дивно, що саме тут працює Літературний целанівський центр. А ще в Чернівцях 1992 року встановлено пам’ятник поетові роботи заслуженого художника України Івана Салевича. За задумом автора, ця скульптурна композиція має асоціюватися зі складною структурою поезій і драматичною долею Целана. Особливо вражають очі поета: здається, що в них знайшла своє відображення вся трагедія єврейського народу.

У творчій майстерні письменника

З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ «ФУГИ СМЕРТІ»

«Фуга смерті», як зазначав сам Пауль Целан, була написана навесні 1945 року в Бухаресті. Водночас деякі дослідники творчості поета стверджують, що вірш, імовірно, був створений ще в Чернівцях після того, як Целан дізнався про загибель своїх батьків, а в Бухаресті з’явилася вже остаточна його версія.

2 травня 1947 року в бухарестському тижневику друг поета Петре Соломон опублікував румунський переклад твору Целана під назвою «Танго смерті». Як зазначає Петро Рихло, зважаючи на тісну співпрацю перекладача з автором, це був варіант назви твору. На думку дослідника, «Фуга смерті» могла з’явитися не раніше другої половини 1944 pоку, після того як у «світовій пресі були надруковані перші повідомлення й репортажі про нацистські фабрики смерті. [...] Новим заголовком “Фуга смерті” він, завдяки тісному переплетенню цього музичного жанру з іменем великого німецького композитора Й.-С. Баха, рельєфніше підкреслив німецький «профіль» свого твору, з іншого ж боку — поглибив його естетичний вимір, оскільки жанр фуги, на відміну від дещо легковажно-фривольного, бутафорно-театрального й «містично-фатального» модного танго, є взірцем класичної досконалості й мистецької довершеності, що вже давно утвердив себе як беззаперечний феномен високої культури».

Фуга — це багатоголосий (поліфонічний) твір, заснований на прийомах імітації, тобто одна й та сама тема по черзі змінюється і подається в різних голосах.

Фуга складається з трьох основних розділів. У першому тема проводиться в усіх голосах; друга частина будується більш вільно: тема розвивається по черзі в різних голосах. У завершальному розділі фуги утверджується головна тональність твору.

Саме так будується і композиція твору Целана. Відсутність розділових знаків, повтори слів і фраз увиразнюють її музичну організацію. Як і справжній музичний твір, «Фуга смерті», насамперед, викликає емоційне переживання, асоціації. Трагічна мелодія тексту, що позбавлена будь-яких зупинок, покликана спочатку вразити читача, а уже потім запрошує розшифровувати образи цього твору.

Один із центральних образів вірша «чорне молоко світання» був запозичений Целаном із твору «В життя» німецької поетеси, теж уродженки Чернівців, Рози Ауслендер. Сама Р. Ауслендер 1972 року цей факт прокоментувала так: «...кожен поет має право брати для власної поезії будь- який матеріал. Я вважаю це за честь, коли великий поет знайшов у моїй ранній творчості для себе поетичний імпульс. Я й сама вжила тоді цю метафору не зовсім попутно, проте він підняв її на рівень найвищого поетичного вислову. Вона стала часткою його самого».

Мовою оригіналу твір був опублікований лише 1948 року. Він увійшов до збірки «Пісок з урн».