Зарубіжна література (рівень стандарту). Підручник. 11 клас. О. О. Ісаєва

Хуліо Кортасар

Julio Cortazar (1914—1984)

Для мене неможливо жити, не граючи. Писати для мне — значить грати.

Хуліо Кортасар

Ігри аргентинського месьє

Зі своїх перших творчих кроків аргентинський письменник Хуліо Кортасар обстоював ігрове ставлення до життя і літератури. Поняття гри для нього було дуже широке — це гра слів, гумор, іронія, парадокс, умовність, узагалі — уява, яка змінює звичний хід життя. У грі Кортасара і його персонажів ми знаходимо відповіді на важливі питання: про ставлення до світу і влади, про самостійність і свободу, про егоїзм і обов’язок, про доброту і кохання. «Я граю всерйоз», — зазначав письменник.

Хуліо Флоренсіо Кортасар народився 26 серпня 1914 року в Брюсселі, у родині дипломата. Рятуючись від жахіть Першої світової війни, Кортасари переїхали до Швейцарії, де народилася молодша сестра Хуліо — Офелія. Після війни родина повернулася на батьківщину й оселилася в передмісті Буенос-Айреса, у будинку, де, за спогадами письменника, «було повно котів, собак, черепах і сорок». Коли Хуліо було чотири роки, батько залишив сім’ю. Родина опинилася у фінансовій скруті, та попри складне становище Кортасар багато читав. Хлопчикові подобалися пригодницькі й фантастичні твори, особливо він любив романи Олександра Дюма і Жуля Верна, але справжнім відкриттям для Кортасара став Едгар По (у майбутньому Кортасар перекладе його оповідання). Таємниче й невідоме з ранніх літ приваблювало майбутнього письменника: «Мені відкрилося, що на території фантастичного я відчуваю себе найприрод- ніше і що я не розрізняю меж між цією територією і реальністю». Писати Хуліо Кортасар почав з 9-ти років, його першими творами були вірші, написані під впливом кохання до однокласниці. З дитинства Хуліо був меломаном; він любив класичну музику й танго, але найбільше йому подобався джаз. З роками захоплення джазом тільки міцнішало, Х. Кортасар став справжнім фахівцем у цій галузі. Біограф письменника Мігель Ерраєс відзначав, що у джазі Кортасар знайшов те, чого йому не вистачало в іншій музиці: у ньому була імпровізація, метатворчість. Дослідники наголошують, що джаз вплинув і на творчу манеру письменника, що виявилося в тематиці та стилістиці його творів.

Після закінчення школи юнак навчався в Педагогічному коледжі, де отримав диплом викладача. У 1936 році вступив на літературно-філософський факультет столичного університету, однак через складну соціально-економічну ситуацію в країні вимушений був залишити навчання і влаштуватися на роботу. Якийсь час Хуліо Кортасар учителював у коледжі, сільській школі, викладав в університеті міста Мендоса. У 40-х роках Хуліо Кортасар бере активну участь у маніфестаціях інтелігенції, виступаючи проти реформ президента Хуана Перона. Екстерном (за 9 місяців) він закінчив трирічні курси перекладачів англійської та французької мов та зайнявся літературними перекладами. У 1951 році Кортасар отримує літературну стипендію від французького уряду і переїжджає до Франції. До кінця своїх днів Кортасар живе в Парижі, працюючи перекладачем при ЮНЕСКО. Хуліо Кортасар покинув батьківщину не лише через диктатуру Перона, для письменника це була чудова можливість опинитися в Парижі — «містичному» місті, яке зачаровувало та притягувало творчих людей. Та попри все він залишився «аргентинцем із аргентинців». В одній зі своїх книжок він напише: «З тих пір, як Орфей, я стільки разів обертався назад, і за це завжди доводилося відповідати. Я відповідаю і сьогодні, я дивлюся і дивлюся на тебе, Аргентино, Еврідіко».

Письменницьку кар’єру Кортасар розпочав у 24 роки як поет-символіст, дебютувавши збіркою сонетів «Присутність» (1938). Найвідомішим опублікованим твором того часу вважається оповідання «Захоплений будинок» (1946), яке надрукував у своєму журналі класик аргентинської літератури Хорхе Луїс Борхес. Хуліо Кортасар вважав Борхеса своїм наставником, у нього він учився лаконічності й стислості викладу. Вже у перших оповіданнях Кортасара виявилася схильність до своєрідного поєднання реальності з фантастикою, орієнтація на несподіванку, таємничість. Одна за одною виходять збірки оповідань письменника «Звіринець» (1951), «Кінець гри», (1956), «Таємна зброя» (1959), «Історії хронопів і фамів» (1962), «Усі вогні — це вогонь» (1966), «Ми так любимо Ґленду» (1980) та ін. Його оповідання — це розгорнуті метафори, їх відрізняють концентрована атмосфера розповіді, напруженість, відшліфованість словесного матеріалу. Сам письменник з великою повагою ставився до цього жанру, вважаючи, що «роман перемагає завжди за очками, оповідання має виграти нокаутом». Але літературну славу Кортасар здобув головним чином як романіст. Його, як і Ґарсіа Маркеса, вважають одним із творців «нового латиноамериканського роману». Серед найвідоміших романів Кортасара — «Виграші» (1960), «Гра в класи» (1963), «62. Модель для будування» (1968).

У 1981 році, проживши 30 років у Парижі, Кортасар отримав французьке громадянство. Того ж року лікарі діагностували в письменника смертельну хворобу. Хуліо Кортасар помер у 1984 році, його поховали на паризькому кладовищі Монпарнас.

Неможливо передати той ефект, який справляють на читача кортаса- рівські оповідання й романи. Так, знаменитий роман «Гра в класи» зовсім не схожий на класичні твори. Його потрібно не читати, а «грати»,бо в основі твору  — правила дитячої гри у класи. Роман можна читати в лінійній послідовності, а можна зигзагом, як пропонує автор. Від цього залежатиме не тільки розвиток подій, а й фінал твору. Читачеві доводиться включатися в цю гру, розгадуючи хитромудрий задум автора. Усі твори Хуліо Кортасара якоюсь мірою ґрунтуються на грі: грають персонажі, грає автор, закликаючи читачів на свій смак «зіграти» твір, подібно до того, як джазовий музикант імпровізує на задану тему. Зіграймо і ми.

1. Поясніть, як ви розумієте назву статті про письменника.

2. Підготуйте повідомлення про політичну діяльність Хуліо Кортасара. Як це характеризує його особистість?

3. Сформулюйте 3-4 запитання до статті про письменника, поставте їх у класі.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Українською мовою вийшло чимало творів Х. Кортасара, серед них романи «Гра в класи» та «Читанка для Мануеля», збірки оповідань «Таємна зброя», «Поза часом«, «Усі вогні — це вогонь». А відкрив українському читачеві Хуліо Кортасара літературознавець і перекладач Юрій Покальчук. Він першим у 80-х роках ХХ століття переклав його твори, а також захистив дисертацію з латиноамериканської прози ХХ століття. Цікаво, що Юрій Покальчук був особисто знайомий з Кортасаром, а друзі й колеги в літературному цеху називали українського дослідника на іспанський манер — Пако.

Твори Кортасара українською також перекладали Анатоль Перепа- дя, Петро Таращук, Сергій Борщевський, Олександр Буценко та ін. Окремі оповідання Х. Кортасара можна знайти у вітчизняних журналах «Всесвіт», «Вітчизна», «Сучасність».

До вивчення оповідання «МЕНАДИ1»

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...

1Яке враження справило на вас оповідання2? Чим здивувало?

2Яку музику мали виконувати на концерті? Чому оповідач скептично поставився до концертної програми?

3Якими зображено завсідників театру? Як ви розумієте таку їх характеристику: «Віддають перевагу перед гарним, але новим, поганому та звичному й знайомому»?

4Схарактеризуйте образ Маестро. Якою була його роль у культурному житті міста? Як ви розумієте слова: «Він створив не тільки оркестр, але й нас, публіку»?

5Чи погоджуєтеся ви з тим, що оповідання можна назвати «гастрономічним етюдом»? Якщо так, то доберіть із тексту слова, порівняння, образи, що підтверджують вашу думку.

1 Менади, або вакханки, — німфи, які супроводжували бога Діоніса в його мандрах і походах. Іншими словами, «вакханка» — жінка, нестримна у виявах своєї пристрасті.

2 Текст оповідання ви можете прочитати в електронній хрестоматії, що розміщена на сайті УОВЦ «Оріон».

6Визначте роль, відведену образу сліпого в оповіданні.

7Як у творі розкривається проблема індивідуальної свободи особистості, її протистояння натовпу?

8Проаналізуйте, як в оповіданні створюється атмосфера напруженості й таємничості.

9Підготуйте повідомлення про давньогрецький міф «Смерть Орфея». Прокоментуйте, як письменник у творі переосмислює цей міф.

10. Хто такі менади? Як автор інтерпретує міфологічний образ менад в оповіданні?

11. Поясніть, як ви розумієте фінал оповідання.

Підсумовуємо вивчене

1Прочитайте інтерв’ю Х. Кортасара англомовному літературному журналу «The Paris Review» (https://bit.ly/2twdgiv). Що нового ви дізналися про аргентинського письменника?

2Юрій Покальчук стверджує, що твори Кортасара нагадують «нефантастичну фантастику» реального. Прокоментуйте слова дослідника на прикладі оповідання «Менади».

3Як в оповіданні «Менади» відобразилася ігрова концепція творчості письменника?

4Поясніть сенс назви оповідання «Менади».

5Напишіть творчу роботу на одну з тем: «Переосмислення міфу про смерть Орфея в оповіданні Х. Кортасара “Менади”»; «Фантастика і реальність в оповіданні Х. Кортасара “Менади”»; «Оповідання Х. Кортасара “Менади” як гастрономічний етюд».

6Прокоментуйте інформаційний плакат1 до творчості Х. Кортасара. Зверніть увагу на колаж із зображенням Кортасара. Які особливості життя і творчості письменника увиразнив художник? Спираючись на праву частину плаката, розкрийте характерні особливості оповідання «Менади». Прокоментуйте інші зображення.

1 В інформаційному плакаті використано колаж аргентинського художника Нахуеля де Ведіа із зображенням Х. Кортасара, репродукцію картини французького художника Еміля Бена «Смерть Орфея» (1874).