Світова література. Підручник. 10 клас. В. Я. Звиняцьковський

Символи епохи

Василь Перов ( 1834—1882) —російський живописець, з 1866 року — академік Петербурзької академії мистецтв. Засновник Товариства передвижників. Один з перших, хто звернувся до російського методу зображення дійсності. Визнаний майстер побутового жанру та портрету.

«Портрет Ф. М. Достоєвського» — картина, написана Перовим у 1872 році на замовлення П. М. Третьякова, який у своїй галереї в Москві збирав портрети видатних діячів російської культури і твори художників нової реалістичної школи. На час створення полотна Достоєвському 51 рік, він автор «Записок з Мертвого дому», романів «Злочин і кара», «Ідіот». Картина виконана в єдиній сірувато-коричневій гамі. Постать письменника нібито занурюється у напівтемряву і таким чином віддаляє глядача. Достоєвський сидить на стільці в півоберта, закинувши ногу на ногу, обхопивши коліно руками. Художнику вдалося зобразити людину, повністю зосереджену на своїх думках. Відчуття «величі часу», коли «вся Росія... коливається над прірвою», притаманне письменнику трагедійного світобачення. Цю тривогу, яка ніколи не залишала письменника, вдалося передати на картині.

Перов не ідеалізує зовнішність Достоєвського — на вигляд простої людини. Проте «простота» зовнішності письменника врівноважується глибокою духовністю.

Іван Крамськой (1837—1887) — російський живописець. Навчався в Академії у Санкт-Петербурзі, з 1869 року — її академік. Один із засновників Товариства пересувних художніх виставок.

У 1873 роді Крамськой на замовлення П. М. Третьякова пише картину «Портрет Л. М. Толстого».

На полотні зображено Толстого у віці 45 років, автора вже широковідомого на той час роману «Війна і мир».

Крамському вдалося передати дивовижно живий, повний внутрішньої напруги, уважний і пронизливий погляд Толстого — його невеликі сірі очі владно притягують до себе. Риси особистості письменника — ясний глибокий розум, безмежна правдивість, моральна сила, активність і цілеспрямованість — також передано на портреті.

Зовнішність митця аж ніяк не ідеалізована художником: на глядача дивиться людина з вилицюватим обличчям, широким носом, бородою — дуже схожа на простого сільського чоловіка. Проте це тільки зовні. На портреті відтворено притаманне Крамському розуміння краси розуму і серця людини з піднесеним складом думок і почуттів.